Відповідальний фахівець та відважний захисник: історія запоріжця Микити Кітікова, який віддав життя за Україну

Уродженець селища Новомиколаївка Микита Кітіков працював на Запоріжсталі та загинув, захищаючи Україну

Від крану до командування ротою

Микита Кітіков народився 16 січня 1996 року в селищі Новомиколаївка Запорізької області. Там минули його дитинство та юнацькі роки, там він закінчив школу та зробив перші кроки до майбутньої професії. Після завершення школи Микита вступив до училища, де здобув фах машиніста крану.

У липні 2017 року чоловік приєднався до команди Запоріжсталі та розпочав роботу машиністом крану у мартенівському цеху. Працював за фахом, сумлінно виконував свої обов’язки та користувався повагою колег.

Загалом на підприємствах Групи Метінвест він пропрацював сім років, водночас здобуваючи вищу освіту.

Читайте також: Дзвіночок для «Тойоти»: історія запорізького воїна, який рятував інших до останнього

Колеги згадують Микиту як відповідального, спокійного та надійного працівника, людину слова, на яку завжди можна було покластися, — повідомляють на фейсбук-сторінці Запоріжсталі.

Максим Бабенко, голова профспілки мартенівського цеху Запоріжсталі, згадує:

«Микита був людиною, яка серйозно ставилася до роботи й завжди відповідала за результат. Спокійний, врівноважений, порядний, він користувався щирою повагою в колективі. Такі люди залишають по собі добру пам’ять і великий біль втрати».

У жовтні 2019 року Микиту призвали на військову службу, після складання присяги він підписав контракт. Під час повномасштабної війни у званні молодшого лейтенанта брав участь у бойових діях на Запорізькому напрямку.

З 2023 року Микита виконував обов’язки командира роти одного з підрозділів Національної гвардії України. За сумлінну службу отримав звання лейтенанта.

26 лютого 2025 року під час навчань на полігоні поблизу населеного пункту Широке Запорізької області ворог завдав ракетного удару. Микита зазнав тяжкого поранення. 7 березня 2025 року його серце зупинилося.

Поховали захисника на малій Батьківщині, у Новомиколаївці. У Микити залишилися дружина та двоє синів, молодший хлопчик народився вже після загибелі батька.

Історію Микити, як і сотень незламних захисників, береже віртуальний Меморіал пам’яті Групи Метінвест, де зібрані історії полеглих українських воїнів – співробітників компанії.

Ознайомитися з ними можна за посиланням: https://metinvest.media/ua/memorial

Джерело

Новости Запорожья