251-річчя Оріхова на Запоріжжі: як змінилось місто під час повномасштабної війни

Оріхів Запорізької області, січень 2026 рік. Костянтин і Влада Ліберови

Сьогодні, 19 вересня, місто Оріхів Запорізької області відзначає 251-шу річницю за літочисленням від 1775 року. На п’ятому році повномасштабної війни у місті майже не залишилося вцілілих будинків. Російські обстріли зруйнували школи, заклади культури, пам’ятки архітектури та домівки місцевих жителів. Нині за нього тривають активні бої на Оріхівському напрямку.

У матеріалі Суспільного — світлини Оріхова, зроблені до повномасштабного вторгнення та впродовж 2022–2026 років.

2026 рік

Місто Оріхів Запорізької області, січень 2026 року. Костянтин і Влада Ліберови

Нині за Оріхів тривають активні бої — російські військові намагаються заходити на околиці міста, однак воно повністю перебуває під контролем Сил оборони.

Місто Оріхів Запорізької області, січень 2026 року. Костянтин і Влада Ліберови

Звичне міське життя в Оріхові зупинилося. Щоденні російські обстріли знищили комунальну інфраструктуру, а місцеві жителі, переважно старшого віку, переселилися до підвалів.

Місто Оріхів Запорізької області, січень 2026 року. Костянтин і Влада Ліберови

Щодня Оріхів зазнає ударів російської авіації (КАБи та ФАБ), артилерії та FPV-дронів. Закрема, у липні армія РФ завдала удару по житловим будинкам тритонною авіабомбою ФАБ — 3000.

Місто Оріхів Запорізької області, січень 2026 року. Костянтин і Влада Ліберови

У березні військові 65-ї окремої механізованої бригади показали який вигляд мала єдина в місті залізнична станція «Оріхівська». Колії та перони зазнали влучань артилерійських снарядів, авіабомб і FPV-дронів.

Залізнична станція в Оріхові, лютий — березень 2026 року. 65 окрема механізована бригада ЗСУ

2025 рік

Місто Оріхів Запорізької області, листопад 2025 року. Суспільне Запоріжжя/Максим Савчук

На початку 2025 року Оріхів був приблизно за вісім кілометрів від лінії фронту. Більшість будинків зруйнована та пошкоджена внаслідок щоденних російських обстрілів.

Місто Оріхів Запорізької області, листопад 2025 року. Суспільне Запоріжжя/Максим Савчук

Через активність FPV-дронів місцеві жителі намагалися не пересуватися містом удень.

«Дрони, багато дронів. Сьогодні виходиш і слухаєш. Слухаєш, вони ж гади й по цивільних і по військових. Все одно їм. Ну тут кожного дня і «гради», і артилерія, і «смерчі». Що тільки нема тут».

Місто Оріхів Запорізької області, листопад 2025 року. Суспільне Запоріжжя/Максим Савчук

30 вересня 2025 року президент України Володимир Зеленський підписав указ № 720/2025, яким присвоїв Оріхову почесну відзнаку «Місто-герой України».

Читати ще

«Знищується буквально все — будівлі, поля, садки»: який вигляд має прифронтовий Оріхів на Запоріжжі

2024 рік

Місто Оріхів Запорізької області, листопад 2024 року. Суспільне Запоріжжя

У листопаді 2024 року Оріхів перебував майже за десять кілометрів від лінії фронту. Тоді у місті ще залишалось близько 860 людей.

Місто Оріхів Запорізької області, листопад 2024 року. Суспільне Запоріжжя

За добу російська армія могла завдати близько 30 ударів по місту. Внаслідок обстрілів в Оріхові закрились усі магазини. Місцеві жителі розповіли, що робочих місць у місті також майже не лишилось.

Місто Оріхів Запорізької області, листопад 2024 року. Суспільне Запоріжжя

«Яка тут робота, навіть де хлібзавод, хлопці їздять, охоронці — наглядати все ж таки потрібно. Вранці їдуть, а вечері повертаються, на хлібзаводі не сидять. Яка тут робота?

Багато архітектурних і культурних пам’яток Оріхова були пошкоджені та зруйнувані внаслідок російських обстрілів. Серед них — Оріхівський краєзнавчий музей, розташований в одній із перших кам’яних будівель Оріхова, зведеній у 1893 році. У березні Суспільне показало який стан мала будівля після численних ударів РФ.

Краєзнавчий музей у прифронтовому Оріхові на Запоріжжі. Фото: Суспільне Запоріжжя

На той час штат музею скоротили, а сам заклад закрили через брак фінансування.

Краєзнавчий музей в Оріхові на Запоріжжі. Фото: Суспільне Запоріжжя

Зруйнований пункт незламності, Оріхів, Запорізька області, липень 2024. Суспільне Запоріжжя

Маршрут «Оріхів — Запоріжжя», грудень 2024 рік. Суспільне Запоріжжя/Максим Савчук

Наприкінці 2024 року, Суспільне розповідало про останню маршрутку, що курсувала між Запоріжжям та Оріховом. Це був єдиний громадський транспорт, яким можна було дістатися міста.

Валерій Фокін, водій маршрутки «Оріхів — Запоріжжя». Суспільне Запоріжжя/Максим Савчук

«Все розбито, але все одно, коли їду, то їду додому. Скільки років по цій дорозі проїздив. Я навіть не думаю, де воно там стрілятиме, не стрілятиме». Валерій Фокін, водій Читати ще

Читати ще

«Всім страшно»: як живуть люди у прифронтовому Оріхові на Запоріжжі

Читати ще

«Обстрілів не боюся, бо додому їду!»: водій маршрутки «Оріхів — Запоріжжя» розповів про роботу під постійними обстрілами

2023 рік

Зруйновна внаслідок російських обстрілів п’ятиповерхівка. Оріхів, 24 січня 2023 року. Суспільне Запоріжжя

На початку 2023 року в Оріхові залишалися близько двох тисяч людей. У січневому фоторепортажі Суспільне показало зруйновані багатоповерхівки, адміністративні будівлі та понівечені приватні оселі.

Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google

Зруйновна внаслідок російських обстрілів п’ятиповерхівка. Оріхів, 24 січня 2023 року. Суспільне Запоріжжя

Зруйновна внаслідок російських обстрілів адмінбудівля. Оріхів, 24 січня 2023 року. Суспільне Запоріжжя

Через постійні російські обстріли жителі майже весь час перебували в укриттях, а дехто виходив із підвалу лише по гуманітарну допомогу.

Будинок Сергія. Оріхів 15.02.2023. Фото: Суспільне Запоріжжя

У лютому Оріхів перебував за вісім кілометрів від тодішньої лінії фронту. У місті сім місяців не було електропостачання, газу та води, а люди майже постійно жили у підвалах.

Знищений квартал в місті Оріхів. 15.02.2023. Фото: Суспільне Запоріжжя

«Поки ми тут живемо й Оріхів живе. Який він є, але він живий!»

У березні населення міста скоротилося приблизно до 1500 людей, серед яких було 20 дітей. Тоді волонтери відкрили в Оріхові пункт незламності — для дітей облаштували окрему кімнату, а для дорослих — медичний кабінет.

Жителі Оріхова обідають у пункті незламності, березень 2023. Суспільне Запоріжжя

Зруйнована п’ятиповерхівка в Оріхові, листопад 2023. Суспільне Запоріжжя

Зруйнована п’ятиповерхівка в Оріхові, листопад 2023. Фото: Суспільне Запоріжжя

У квітні 2023 року Суспільне повідомляло, що в Оріхові не залишилося жодної цілої школи. Гімназію №1 «Сузір’я», яку вперше пошкодили ще у травні 2022-го, російська авіація повторно атакувала 3 квітня 2023 року. Були зруйновані навчальні корпуси й перехід між ними.

Оріхівська гімназія № 1 “Сузір’я” після обстрілу. 6 квітня 2023 року. Суспільне Запоріжжя

Оріхівська гімназія № 1 “Сузір’я” після обстрілу. 6 квітня 2023 року. Фото: Суспільне Запоріжжя

Російські обстріли руйнували не лише освітні заклади, а й культурні осередки Оріхова. 19 серпня ракетний удар зруйнував Будинок торгових рядів XIX століття. До повномасштабного вторгнення у пам’ятці архітектури працював Центр культури і дозвілля.

Будинок культури в Оріхові. Фото: особистий архів: Світлани Коваленко

Будинок культури в Оріхові. Фото: Суспільне Запоріжжя/Альона Наталуха

До листопада 2023 року в Оріхові залишалося близько тисячі людей. Російські війська щодня обстрілювали місто з артилерії та реактивних систем залпового вогню, а також застосовували авіабомби.

Пʼятиповерхівка, в яку влучила російська авіабомба, Оріхів, Запорізька область, 8 листопада 2023 року. Фото: Суспільне Запоріжжя

На той час в Оріхові не залишилося жодної вцілілої багатоповерхівки, були зруйновані навчальні заклади, церква, приватні будинки та пункт незламності, куди ще навесні приходили сотні людей.

Зруйнована двоповерхівка внаслідок російських обстрілів, Оріхів, 8 листопада 2023 року. Фото: Суспільне Запоріжжя

На окремих вулицях жили лише кілька містян. Вони їздили велосипедами по воду, заготовляли дрова, закривали плівкою вибиті вікна й пошкоджені дахи та продовжували ночувати у підвалах. Правоохоронці щодня фіксували у місті від 10 до 30 нових руйнувань.

Девʼятиповерхівка, яка згоріла внаслідок російських обстрілів, Оріхів, 8 листопада 2023. Суспільне ЗапоріжжяЧитати ще

Читати ще

Оріхів — місто на межі: як живе та який вигляд має прифронтовий населений пункт на Запоріжжі

2022 рік

Місто Оріхів Запорізької області, грудень 2022 року. Суспільне Запоріжжя

Наприкінці 2022 року в прифронтовому Оріхові залишалося близько півтори тисячі людей. Вони жили без світла, газу та води: запасалися дровами, купували газ у балонах та освітлювали оселі свічками.

Місто Оріхів Запорізької області, грудень 2022 року. Суспільне Запоріжжя

До осені Оріхів уже майже втратив звичне міське життя. У вересні припинилося централізоване водопостачання. Наприкінці серпня в місті не залишилося жодної цілої багатоповерхівки, а в одну з ночей нарахували понад 140 влучань. Хліб людям розвозили в короткі проміжки між обстрілами.

Місто Оріхів Запорізької області, серпень 2022 року. Суспільне Запоріжжя

Навесні місто ще намагалося втримати звичний ритм. Комунальники ремонтували пошкоджені мережі, волонтери привозили їжу та ліки, а жителі закривали вибиті вікна і доглядали покинуті сусідські господарства. Тоді ж перших руйнувань зазнала нещодавно відремонтована гімназія №1 «Сузір’я».

Межею між мирним і прифронтовим Оріховом стало 24 лютого 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення. Протягом перших тижнів російські війська захопили значну частину півдня Запорізької області. Опір українських військових у Токмаку та Пологах затримав їхнє просування і дав змогу підготувати лінію оборони біля Оріхова та Гуляйполя. Оріхів залишився під контролем України, однак став прифронтовим.

За дев’ять днів до повномасштабної війни Суспільне розповідало про проєкти громадського бюджету, за допомогою яких оріхівці хотіли облаштовувати своє місто. Тоді в Оріхові жили понад 14 тисяч людей.

Таким — пам’ятаємо Оріхів до повномасштабного вторгенння

Місто Оріхів Запорізької області. orikhiv.misto.online/ Ірина Знахур

Храм у місті Оріхові Запорізької області, 2008 рік. orikhiv.misto.online/Юрій Нестеренко

Оріхів Запорізької області, 2009 рік. orikhiv.misto.online/Юрій Нестеренко

Оріхів Запорізької області. orikhiv.misto.online/Ірина Знахур

Будинок культури в Оріхові Запорізької області. orikhiv.misto.online/Ірина Знахур

Оріхів Запорізької області. orikhiv.misto.online/Ірина Знахур

Оріхів Запорізької області. orikhiv.misto.online/Євген Медвєдев

Що відомо про Оріхів Запорізької області

Оріхів — місто Пологівського району Запорізької області, історичною датою заснування якого вважають 1775 рік. Поселення виникло на берегах річки Кінської, серед його перших жителів були колишні запорозькі козаки та селяни.

У 1802 році Оріхів отримав статус міста, а вже у XIX столітті став помітним торговельним осередком і одним із центрів чумацького промислу.

До повномасштабного вторгнення РФ в Оріхові проживали понад 14 тисяч людей. Тут працювали підприємства й майстерні, а саме місто було одним із осередків аграрного району.

Оріхів — місто Пологівського району Запорізької області, розташоване на березі річки Конки. Однією із дат заснування міста вважають 1775 рік. За переказами, перші поселенці облаштовували тут зимівники, а згодом на берегах Конки почали селитися селяни.

У лютому 1801 року Оріхів отримав статус міста — його називають першим містом на території сучасної Запорізької області.

Розвитку Оріхова сприяло його розташування на перетині торговельних шляхів. Через місто пролягав шлях, яким чумацькі обози перевозили з Криму сіль і рибу, а у зворотному напрямку — ремісничі вироби, деревину, скло та інші товари.

У XXI столітті Оріхів залишався невеликим районним містом із переважно аграрною економікою. У 2017 році він став адміністративним центром Оріхівської об’єднаної територіальної громади. До пономасштабного вторгнення в самому Оріхові проживали близько 14,3 тисячі людей.

Сільське господарство було однією з основ місцевої економіки: більшість земель громади використовували для вирощування сільськогосподарських культур.

За даними міськради, у цій сфері працювала найбільша частка зайнятих жителів громади — 24%, ще 17% — у промисловості.

На території громади діяли фермерські господарства, машинобудівні та хлібопереробні підприємства, а також мережа освітніх, медичних і культурних закладів