Пішки через обстріли: боєць 128-ї бригади вивів трьох поранених із пастки на Запоріжжі

8,5 кілометра під атаками дронів: боєць 128-ї бригади пішки вивів із небезпеки трьох поранених побратимів

Вісім із половиною кілометрів пішки під прицілом російських дронів — саме стільки довелося подолати бійцю 128-ї окремої важкої механізованої бригади «Дике Поле» Олександру разом із трьома пораненими побратимами. Квадроцикли, на яких військові їхали на позиції, довелося залишити після атаки FPV-дронів.

Цю історію розповіли на сторінці бригади у фейсбуці.

Читайте також: Від страху до складних місій: історія двох операторів дронів на Запорізькому напрямку

До повномасштабної війни Олександр працював шахтарем у «Павлоградугіллі». Тепер він водить квадроцикл, доставляє боєприпаси, підвозить військових на позиції та евакуює поранених. Каже, що робота небезпечна, але від неї не відмовляється.

«Кермувати небезпечно, але це драйв, екстрим, справжній азарт», — розповідає військовий.

Того дня Олександр разом із побратимом вирушив на двох квадроциклах у район Приморського. Потрібно було доставити бійців на позицію та забрати двох поранених.

На зворотному шляху групу помітив ворожий дрон. Почалася атака — один за одним на військових заходили FPV та «Молнії». Один із водіїв отримав поранення, а техніку довелося покинути.

Спочатку бійці сховалися у найближчій хаті, але й вона не стала безпечним місцем. Один FPV влучив у двері підвалу, інший — у будинок. Тоді військовим довелося перебігти близько 150 метрів до іншого укриття, орієнтуючись на команди побратимів по рації.

Далі почався найдовший відрізок шляху — близько 8,5 кілометра пішки. Пораненим було особливо важко, однак усі четверо підтримували один одного, ділилися водою та постійно уточнювали маршрут по рації.

Найбільше Олександр боявся не за себе. Під час обстрілу він думав про дітей.

«Було дуже страшно. Єдине, про що думав у найважчу хвилину, — це просто написати сину та дочці».

Попри обстріли, військовий не отримав жодної подряпини. Коли група нарешті дісталася до своїх, бійці просто мовчки обіймалися — усі залишилися живими.

Тепер Олександр передає цей досвід новобранцям і навчає їх не лише виконувати бойові завдання, а й берегти власне життя. А сам знову сідає за кермо квадроцикла — щоб доставляти допомогу та вивозити тих, кому вона потрібна найбільше.

Раніше ми писали про те, як боєць запорізької бригади «Хортиця» прикриває роботів від ворожих дронів. 

Джерело

Новости Запорожья