З 28 квітня Запорізький обласний художній музей очолює Леніана Елоян
Важко уявити, що у Запоріжжі колись не було художнього музею. Без такого музею сьогодні не існує жодне велике (і навіть не дуже велике) цивілізоване місто. Проте до початку 1970-х років його у Запоріжжі не існувало.
Днем народження Запорізького обласного художнього музею вважається дата його заснування – 29 вересня 1971 року, тоді був підписаний наказ про створення музею.
Читайте також: Відомий художник поділиться у Запоріжжі відчуттям життя у стані лімбо — ексклюзивне інтерв’ю
Художній музей відкривали з «нуля», без жодного власного експоната, а потім співробітники зуміли зібрати велику колекцію. Для відвідувачів наш музей відкрився у лютому 1972 року Його першим директором став художник Григорій Соколенко, якого вже немає в живих.
Дуже важливо, хто очолює такий заклад, в якому напрямку його розвиває. Тому журналістка zprz.city поспілкувалась з його новою керівницею — 28 квітня 2026 року на посаду т. в. о. директора, завідувача відділу науково-експозиційної та просвітницької роботи художнього музею призначена призначена Леніана Елоян.
«Ми працюємо над новим форматом діяльності музею»
Леніана Елоян в експозиції Запорізького обласного історико-краєзнавчого музею імені Якова Новицького
— Леніана Юріївна, розкажіть, будь ласка, про свій професійний досвід: де ви вчились, де та ким працювали?
— Здобула вищу освіту в Запорізькому національному технічному університеті за спеціальністю «Менеджмент організацій» факультету економіки та управління.
Останнім місцем моєї роботи була Комунальна установа «Запорізький обласний центр молоді», де я займалася реалізацією молодіжних проєктів, проведенням тренінгів і лекцій для молоді. Також брала участь у міжнародних навчальних програмах за кордоном у сфері молодіжної політики.
— За що ви любите мистецтво?
— Я люблю мистецтво за його здатність надихати, об’єднувати людей і допомагати по-новому побачити світ.
— Який ваш улюблений художник?
— Серед українських художників мені особливо імпонує Віталій Гудко (із Запоріжжя, працює у напрямку абстрактного експресіонізму, у ранній творчості було більше сюреалізму — Ред,). Його творчість вирізняється яскравими пейзажами, насиченими кольорами та щирою любов’ю до української природи й культури.
Серед світових митців мені імпонує творчість Едуара Мане, адже його роботи поєднують сміливість, глибокі емоції та новаторський погляд на світ. Його мистецтво стало справжнім кроком до сучасного живопису й досі надихає своєю свободою та виразністю.
— В якому напрямку плануєте розвивати роботу художнього музею? Що плануєте змінити, а які традиції підтримати?
— Ми працюємо над новим форматом діяльності музею, в напрями ж діджиталізації, а саме створені vr просторів та 3д візуалізацій колекцій які знаходяться в евакуації та тих які на наші не маю можливості показувати. Плануємо розширювати коло заходів, залучати нову аудиторію, брати участь у грантових проєктах і культурних ініціативах.
Водночас нашим пріоритетом залишається збереження музейних фондів та евакуації, розвиток установи як музейного та як сучасного культурного простору, що надихає, об’єднує та відкриває нові можливості для творчості. Усю актуальну інформацію про наші заходи та найближчі плани ми регулярно публікуємо на сторінках музею в соціальних мережах, тож запрошуємо всіх слідкувати за нашими новинами.
— Яка виставка відкриється після закриття експозиції «Сюрреалістичний калейдоскоп», робота якої завершилась 14 червня?
— Після завершення виставки «Сюрреалістичний калейдоскоп» Запорізький художній музей розпочинає підготовку нової експозиції, присвяченої Дню Конституції України АРТ 96/26. Наразі триває активна робота над її створенням, тому запрошуємо всіх шанувальників мистецтва стежити за нашими анонсами та новинами у соціальних мережах. Відкриття заплановано на 26 червня — там будуть всі подробиці.
— Порівняно нещодавно художній музей розпочав міський пленер із запорізькими художниками. Які митці беруть в ньому участь? Коли планується виставка цього пленеру?
— Наразі Запорізький обласний художній музей активно працює над плануванням евакуаційних робіт тому всі інші заходи відійшли на другий план на часі всі сили ми спрямовуємо на процеси повʼязані саме з убеспечення та збереження наших фондів. Безперечно ми віримо на покращення безпекової ситуації та маємо амбітні творчі плани на реалізацію цікавих мистецькі проєктів. Планер обовʼязково є одним із таких напрямів.
Ми перебуваємо в процесі створення багатьох нових ініціатив, тому склад учасників пленеру, а також інформацію щодо майбутньої підсумкової виставки будемо поступово висвітлювати на наших офіційних сторінках у соціальних мережах.
Запрошуємо стежити за нашими оновленнями, де регулярно публікуються анонси заходів, новини музею та інформація про митців, які беруть участь у наших проєктах.
«Музей розпочинає підготовку нової експозиції, присвяченої Дню Конституції»
— До речі, щодо соцмереж. Чому призупинили роботу групи художнього музею, створену ним, зокрема, і для спілкування з друзями музею? Я активно брала участь у її роботі і розвитку.
— Ця група не є офіційним інформаційним ресурсом музею. Департаментом культури та туризму було прийнято рішення про припинення існування цієї групи.
Наразі музей має одну офіційну сторінку у Facebook, на якій розміщується вся актуальна та перевірена інформація про діяльність закладу, виставки, події та новини. Саме ця сторінка є офіційним джерелом інформації музею.
Музейні проблеми
— З якими проблемами ви зіткнулись за понад півтори місяці роботи?
— Проблем багато нажаль: є ряд адміністративних питань які сумісно з департаментом культури ми вирішуємо наразі, кадрові питання. Окремо це занедбаність установи — від елементарного порядку та прибирання. Відсутність плану роботи як музею в першу чергу. Зараз ми працюємо над нагальними питаннями це прибирання та підготовка до наступної черги евакуації.
— Зараз художній музей приймає глядачів у корпусі у житловому будинку і донедавна проводив виставки на першому і другому поверсі. Але нещодавно, як ми бачимо, музею залишили для виставок тільки одну залу на першому поверсі, й не дуже пристосовану для експонування. А під час повномасштабної війни художній музей, єдиний у місті, активно просував і підтримував саме запорізьке мистецтво, організовував виставки запорізьких художників. Як плануєте виправляти ситуацію з виставковим простором?
— Ми плануємо привести до ладу залу на першому поверсі яка буде відповідати хоча б мінімальним умовам галерейного простору щоб співпрацювати з митцями і проводити виставки.
Але головне ми плануємо працювати з фондами які залишаться після евакуації — адже в першу чергу ми музей! Другий поверх ми переосмислюємо і плануємо там зробити простір для мистецьких заходів. Сподіваємось на можливість це все встигнути до дня народження музею (29 вересня. — Ред.)..
— Дуже болюче питання для музею, яке залишилось вам у спадок — незакінчений ремонт головної будівлі. Вона почала осідати, тріскатися і прийшла в аварійний стан ще наприкінці минулого століття. Згодом ремонт почали, але так і не закінчили. А в цій будівлі пристосовані для виставок зали. Як плануєте вирішувати це питання? Зрозуміло, що зараз війна. Але тим не менш місто відремонтувало приміщення і відкрило під час повномасштабної війни три муніципальних галереї сучасного мистецтва.
— У міста зʼявились чудові простори сучасного мистецтва та обʼєми Центрів сучасного мистецтва в сукупності не досягають навіть площі одного поверху нашого приміщення по площі, зважаючи на евакуацію фондів на сьогодні така площа для проведення заходів або виставок не є доречним — адже у нас відсутнє укриття. А вкладати немалі кошти для орендних заходів чи виставок не з фондів музею є не виправданими. Для заходів є більш безпечні простори у місті. Але наскільки я знаю у департаменту культури є концептуальне бачення на недобудову музею і частково із мрійливих планів, які я чула, це гарні проекти важливі для поновлення повноцінної роботи музею у майбутньому.
«Відмившись від тон пилу ми плануємо життя и майбутнє установи»
— Ще одне болюче питання — кадрове. Зокрема, з 1990 по 2014 рік директором художного музею була Галина Борисова. Потім вона стала заступницею директора, а з 24 жовтня 2025 року до 28 квітня 2025 року — т. в. о. директора художнього музею. Зараз Галина Степанівна в музеї не працює. Чому не вдалося втримати такий цінний кадр з величезним досвідом роботи?
— Галина Степанівна ухвалила рішення звільнитися за власним бажанням у зв’язку зі станом здоров’я. Ми з великою повагою ставимося до її багаторічної праці та вагомого внеску в розвиток художнього музею. На жаль, я не встигла достатньо попрацювати поруч із Галиною Степанівною та перейняти її багатий професійний досвід, але щиро ціную все, що вона зробила для музею, і вважаю її роботу важливою частиною його історії.
— Взагалі, якщо не помиляюсь, під час вашого керування звільнилося п’ять людей (якщо помиляюсь, виправте, будь ласка, цифру) — як наукові співробітники, так і техперсонал. (З них одна мистецтвознавець звільнилися за віком, їй було більше 80 років, у цьому випадку питань немає). Чому склалася така ситуація? І як плануєте вирішувати кадрове питання?
— Більшість працівників, які звільнилися, перебували у поважному віці та ухвалили рішення завершити трудову діяльність і піти на заслужений відпочинок за власним бажанням. Ми щиро вдячні їм за багаторічну працю та відданість музею. Звичайно, шкодуємо, що не мали більше часу для співпраці та можливості перейняти їхній безцінний професійний досвід. Наразі працюємо над зміцненням колективу, залученням нових фахівців і збереженням наступності поколінь у музейній справі.
— До речі, яка зарплата у співробітників музею (некерівного складу)?
— У некерівного складу та керівного не дуже сильно різниця, але дякуємо за підтримку керівництву яке мотивує нас до роботи та надає можливість отримувати сьогодні премії адже навантаження на співробітників є. Це і постійна робота з евакуаційних питань, підготовки виставки та прибирання, бо останні три місяці ми максимально багато уваги цьому приділяємо. Адже відмившись від тон пилу ми плануємо життя и майбутнє установи.
— Як плануєте відзначити 55-річчя художнього музею?
— Плануємо, віримо що буде така можливість — плануємо виставку і прес-конференцію.
Ми писали, що на цьому тижні Центр сучасного мистецтва Запоріжжя відкриє кілька виставок: де будуть презентації.
Фото музею автора (зроблені у травні 2026 року) та надано Леніаною Елоян
