Євген Іванський залишив роботу моряка за кордоном після початку повномасштабної війни та долучився до українського війська
Запоріжжя втратило ще одного свого Захисника. 2 жовтня 2026 року в Добропіллі загинув Євген Григорович Іванський — випускник Запорізького національного університету, який після початку повномасштабного вторгнення Росії повернувся з-за кордону та долучився до війська.
Про це повідомили на сторінці факультету історії та міжнародних відносин ЗНУ у фейсбуці.
Читайте також: Понад два роки чекали на звістку: у Запоріжжі попрощалися з воїном Петром Кирилюком (фото)
Євген Іванський народився 27 липня 1989 року в Запоріжжі. Шкільні роки провів у Запорізькій гімназії № 2 імені Лесі Українки, де навчався з 1995 по 2006 рік. Паралельно у 2000–2005 роках відвідував Запорізьку дитячу художню школу, де пройшов повний курс навчання та склав кваліфікаційний іспит.
З дитинства Євген цікавився історією та багато читав. Він також брав участь в історичних олімпіадах. Саме з історією згодом пов’язав і професійне навчання.
У 2006 році запоріжець вступив на денне відділення історичного факультету Запорізького національного університету за спеціальністю «Архівознавство». У 2010 році отримав кваліфікацію бакалавра історії, а наступного року завершив магістратуру. Йому присвоїли кваліфікацію «Історик. Архівознавець. Викладач історії».
Військовий досвід Євген отримав ще до початку російсько-української війни у 2014 році. З листопада 2011-го до серпня 2012 року він проходив строкову службу. Спочатку навчався в навчальному центрі зв’язку в Полтаві за програмою підготовки радіотелеграфіста командно-штабної машини Р-142Н. Там закінчив повний курс підготовки сержантів і здобув кваліфікацію спеціаліста III класу.
Після навчання Іванський служив у 55-й окремій артилерійській бригаді в Запоріжжі, військова частина А1978. Він був заступником командира взводу — начальником радіостанції взводу управління протитанкового артилерійського дивізіону. Військове звання — молодший сержант.
Згодом Євген здобув ще одну професію. У 2012–2016 роках заочно навчався в Херсонській державній морській академії та став штурманом промислових суден. Одночасно працював моряком на балкерах і нафтоналивних танкерах. Під час рейсів побував у багатьох країнах світу.
Та коли почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, Євген вирішив залишити морську роботу. У лютому 2022 року він перебував за кордоном під час рейсу. Чоловік повідомив капітана про рішення достроково розірвати контракт, повернутися додому та захищати Україну.
У березні Євген повернувся в Україну. Після цього неодноразово звертався до територіального центру комплектування, бажаючи долучитися до війська. Спочатку йому відмовляли, оскільки перевагу надавали людям із досвідом участі в АТО. Проте запоріжець не відступив і після кількох звернень домігся мобілізації.
Євген потрапив до 81-ї окремої аеромобільної бригади. Там служив зв’язківцем і пілотом дронів. Виконував повітряну розвідку, а також допомагав коригувати вогонь артилерії та інших засобів ураження.
Воїн брав участь у боях на Харківському напрямку, контрнаступі, боях за Ізюм і Лиман. Також він захищав Білогорівку Луганської області.
У березні 2025 року Іванський продовжив службу в 15-й бригаді оперативного призначення Національної гвардії України «Кара-Даг». Спочатку воював на Харківському напрямку, а згодом — у Донецькій області.
У цій бригаді Євген обіймав посаду старшого оператора безпілотних літальних апаратів відділення управління командира батареї 3-ї самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону. Він мав звання молодшого сержанта.
За службу та мужність Захисник отримав низку нагород. Серед них — нагрудний знак Міністерства оборони України «Знак пошани», почесні нагрудні знаки Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест», «Хрест Військова честь» і «Сталевий хрест», а також відзнака Президента України «За оборону України».
У факультеті історії та міжнародних відносин ЗНУ зазначається, що Євген був розумною, чесною, надійною та сміливою людиною. Він користувався авторитетом серед друзів і побратимів, які довіряли його думці та часто зверталися до нього за порадою.
Також Євген захоплювався спортом, зокрема важкою атлетикою. Він регулярно тренувався та підтримував хорошу фізичну форму.
2 жовтня 2026 року Євген Іванський загинув зі зброєю в руках у Добропіллі. Удома на нього чекали мати, батько, брати та сестри.
Рідним і близьким Героя висловили щирі співчуття. Пам’ять про запоріжця, який повернувся з-за кордону, щоб захищати Україну, назавжди залишиться серед його рідних, друзів, побратимів та всіх, хто його знав.
Раніше ми писали, що Сергій Самошилов загинув під час визволення села на Донеччині
