Через неможливість морського експорту галузь опинилася в умовах «ідеального шторму»
Гірничо-металургійний комплекс України опинився в умовах гострої логістичної кризи, спричиненої блокуванням чорноморських портів і стрімким зростанням витрат на транспортування. Альтернативні сухопутні та дунайські маршрути не в змозі компенсувати втрачені потужності, а додаткове фінансове навантаження прискорює зупинку гірничодобувних підприємств. Про це повідомили на сайті gmk.center.
Читайте також: Запоріжсталь та інші запорізькі підприємства Метінвесту сплатили майже 1,6 млрд грн податків у бюджет України за перше півріччя 2026 року
Варіанти переорієнтації експорту
У поточних умовах підприємства гірничо-металургійного комплексу (ГМК) змушені шукати альтернативні маршрути експорту. За розрахунками компаній, доставка окатків до порту Гданська коштуватиме $50–60 за тонну. Такий рівень витрат робить постачання через північноєвропейські порти економічно недоцільним: жодна собівартість руди не витримає цього навантаження.
Дунайські порти наразі не функціонують через критично низький рівень води. Утім, навіть після відновлення роботи вони зможуть забезпечити лише близько 10% обсягів, які раніше перевалювалися через глибоководні морські порти.
Інші альтернативні маршрути (зокрема через порт Констанца) демонструють аналогічне здорожчання на десятки доларів за тонну. До того ж постає питання фізичної спроможності: порт Констанца перевантажений і має суворі графіки приймання суден, тому наростити вивезення в необхідних масштабах неможливо.
Отже, проблема охоплює два ключові аспекти:
- Здорожчання логістики, яке робить експорт сировини економічно недоцільним.
- Фізична неможливість перенаправити необхідні обсяги на альтернативні маршрути.
За відсутності доступу до чорноморських портів гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК) продовжать зупинятися, оскільки реальної альтернативи немає.
Наслідки для гірничодобувних підприємств
Ситуація на окремих підприємствах уже демонструє критичну тенденцію:
- Полтавський ГЗК працює на мінімальних потужностях, відвантажуючи продукцію на склад. Якщо ситуація не зміниться протягом кількох тижнів, підприємство розпочне консервацію.
- Південний ГЗК зупинено кілька тижнів тому.
- Інгулецький ГЗК перебуває в простої вже тривалий час.
Очікується зупинка й інших підприємств. Попри різну собівартість продукції на комбінатах, зростання витрат на логістику та брак транспортних потужностей призведуть до часткового призупинення більшості з них. Продовжувати роботу зможуть лише ті резерви, що орієнтовані на внутрішній ринок.
Водночас криза обмежує експорт металопродукції, що скорочує як обсяги її виробництва, так і внутрішній попит на руду. Як наслідок, значна частина видобувних потужностей опиниться в простої. Учасники ринку розраховують на розв’язання проблеми найближчими тижнями.
Ситуація з експортом металопродукції
Становище в сегменті металопродукції дещо краще, ніж у видобувному, проте залишається складним. Через зростання вартості логістики вивезти весь обсяг неможливо: на західних прикордонних переходах металургійна продукція конкурує за пропускну спроможність із аграрним та іншими секторами.
Втрати експорту металопродукції можуть перевищити 50% від поточних обсягів. Шанси зберегти постачання мають окремі високомаржинальні категорії (труби, залізничні колеса), проте логістичні витрати зростуть і для них.
Підвищення залізничних тарифів
Ситуацію ускладнює рішення щодо підвищення тарифів АТ «Укрзалізниця» на 30%. Першочерговим кроком уряду має стати скасування цього підвищення через залучення бюджетних коштів або допомоги міжнародних партнерів для покриття дефіциту перевізника, спричиненого збитковими пасажирськими перевезеннями.
Також доцільно переглянути тарифи у напрямку західних прикордонних переходів. Відстань до них у 1,5 раза більша, ніж до одеських портів, а внутрішній тариф вищий іще на 30%. У сукупності це дає зростання витрат на 80–90% тільки в межах України, без урахування подальшої логістики Європою.
Скасування тарифного підвищення та повернення попередніх ставок на західному напрямку — мінімальний необхідний комплекс заходів з боку держави.
Головний виклик для ГМК
Наразі на галузь одночасно впливають декілька критичних чинників:
- висока вартість електроенергії;
- введення нових квот ЄС з 1 липня, що погіршило конкурентоспроможність;
- підвищення вантажних тарифів «Укрзалізниці» на 30%;
- блокування експорту через морські порти.
Це поєднання чинників створює ефект «ідеального шторму», здатного завдати нищівного удару ГМК й економіці країни загалом. Уникнути негативного сценарію можливо лише за умови оперативних і скоординованих дій уряду та міжнародних партнерів, насамперед Євросоюзу.
Раніше ми писали, що експерти попередили про новий удар по українській металургії
