Письменник, журналіст і лідер рок-гурту «Декаданс» Валентин Терлецький розповів на фестивалі «Читай Форум» про любов до козацтва і про нові книжки
У Запоріжжі, як ми писали, відбулась головна книжкова подія року — літературно-мистецький фестиваль «Читай Форум 2026».
Три фестивальні дні — це зустрічі з письменниками, читання, майстер-класи та інші заходи, а також книжковий ярмарок українських видавництв.
Читайте також: Кольорове літо серед фантастичних звірів: як зараз виглядає «Чарівний сад» у Запоріжжі (фото)
Один із заходів, на якому побувала журналістка zprz.city — презентація книги «Гетьмани України. Петро Конашевич-Сагайдачний. Іван Сулима» запорізького письменника, поета, журналіста, музиканта, лідера рок-гурту «Декаданс» Валентина Терлецького.
На ярмарку також були представлені романи Валентина Терлецького з серії «Книга Сили» — «Воля» і «Віра». (Ще має вийти «Держава»). Це художнє дослідження легенд і феномену українського козацтва від його зародження до теперішнього часу ґрунтується на реальних подіях, маловідомих фактах та численних загадках.
Валентин Терлецький поділився:
«Гетьмани України» — незвичайна для мене книга. Бо я в художніх жанрах працював, а це моя перша робота в жанрі книга-біографія.
У «Книзі Сили» Петро Сагайдачний та Іван Сулима теж є. Але то художній роман, хоча на повністю на історичній основі. А в «Гетьманах» стояло інше завдання — написати їхні біографії вже без художнього екшну. Але вже навіть працюючи над «Книгою Сили», я зробив для себе декілька історичних відкриттів, я працював в архівах з маловідомою літературою. І мені було легше писати біографії, тому що я вже про цих людей написав художню книгу.
Тож, біографії писалися легко і швидко, за два місяці. Мені дуже подобається сама тема козацтва, цей період, про який тут йдеться, бо ці гетьмани жили паралельно Сулима воював, починав свій шлях лицарський в війську Сагайдачного, вони знали один одного».
Валентин вважає, що біографії гетьманів дуже цікаві:
«Настільки цікава сама постать Петра Сагайдачного, як людини, полководця, мецената культурного діяча. Він мав вищу освіту. Писав твори, трактати, коли був студентом, поезію.
А потім поїхав на Січ. У нього були інші варіанти кар’єри. Можна було стати вчителем, маючи вищу освіту. Можна було в суді було працювати, наприклад, писарем. Але він вибрав військову кар’єру, поїхав на Січ. Знову ж таки, немає у істориків ніде, чому це сталось. Якась мотив мав бути у людини. Я даю свою версію, кілька версій цього мотиву, чому Сагайдачний, точніше, тоді ще Петро Конашевич, поїхав на Січ — будь ласка, дивіться, читайте, обирайте, там є п’ять варіантів. Вже на Січі він став Сагайдачним, це козацьке прізвисько, позивний, який дали йому вже на Січі, бо він дуже влучно проявив себе при стрільбі з лука.
Звісно, тут описаний бойовий шлях війська Запорозького під головою гетьмана Петра Сагайдачного. І це золоті сторінки історії українського війська».
«Знаєте, кожного візьми з цієї біографії, з іншої. Це, як мінімум, шикарний пригодницький серіал, шикарні голлівудського масштабу фільми. Бо така яскрава наша історія».
Як Валентин Терлецький закохався у козацтво
«Я дитинства люблю історію, хоча не історик і ніколи ним не був. Завжди любив читати, багато читав й історичної літератури.
А потім, як побував на Хортиці, років в 12, мене так, знаєте, «тиркнуло», щось мені відкрилося і я приїхав звідти новою людиною, в мені прокинулася любов до козацтва, до нашої історії.
А 1991 році прочитав в газеті оголошення, що на Покрову на Хортиці збирається збирається народ, є мета відродити сучасне козацтво. Це був робочий день. Я, не сказавши батькам, сам поїхав туди. Йшов дощ, нас там зібралося людей сто. Я був наймолодший. Ми стали в коло, склали перший реєстр, я там під номером вісім записаний. Обрали першого атамана Володимира Мельника, нас священник висвятив під дощем. І так відродилося сучасне козацтво. Я пишаюся, що я брав в цьому участь в жовтні 1991 року. На жаль, потім шляхи трішки розійшлися…
Тож, люблю козацьку тему, з працюю в цій темі, багато зробив. Є ютуб-канал «Козацька звитяга» , він уже 11 років функціонує, заходьте, підписуйтесь. Це моя авторська програма, яка виходила на Запорізькому обласному державному телебаченні з 2015 по 2019 роки, а звідти пішла не ютуб».
«Вбий в собі журналіста»
Чи впливає робота журналіста на письменницьку діяльність? На це запитання із зала Валентин Терлецький відповів:
«Звичайно, тут є свої плюси і мінуси. Робота зі словом, з жанрами і форматами, саморедагування, самостримання, власний дедлайн — це все допомагає дуже сильно. Робота з фактажем, вміння шукати. правильні факти, аналізувати — це все плюси. Те, що дає мені професія журналіста, в якій я працюю вже 30 років.
Є й мінуси. Наприклад, цієї книги це не стосується, а от перший мій роман «Рок-н-рол, стакан, кохання», коли він в 2007 році переміг серед 600 рукописів в міжнародному конкурсі «Графіті» від видавництва «Фоліо», ми потім два місяці переписували з редакторкою Тетяною. Вона писала мені: «Вбий в собі журналіста». Казала: «В тебе, як в репортажі написано, не годиться. Класний сюжет, класна задумка, а написано, як репортаж. Ти поспішав і журналістом став».
І от я вбивав в собі журналіста, народжував в собі саме письменника і переписував цілі розділи. І я за це вдячний, бо на виході вийшов класний твір».Звісно, ця публікація не вмістила всю годину розповіді творчої зустрічі».
Ми писали, що запорізький маг відповів на запитання щодо прогнозів про війну.
