Між тінню дерев і озерами
Наприкінці травня центральний міський парк «Дубовий гай» у Запоріжжі зустрічає відвідувачів у своєму найспокійнішому та найзеленішому стані. Сезон цвітіння дерев уже завершився, проте літня спека ще не встигла накрити місто, тож парк залишається особливо комфортним для прогулянок.
У цей період тут багато зелені: густі крони дерев створюють щільну тінь, а трава виглядає соковитою. Саме ця природна прохолода робить «Дубовий гай» одним із найзручніших місць для відпочинку у теплу пору року.
Читайте також: Як розважалися запоріжці у «Дубовому гаю» понад 65 років тому — фото
Навіть у будній вечір тут можна зустріти відвідувачів — родини з дітьми, компанії друзів, людей, які просто прогулюються алеями або відпочивають на лавках у затінку.
Біля озер життя теж не завмирає. Працює плавучий фонтан, який додає водоймі руху та візуальної легкості.
Рівень води цього сезону виглядає трохи вищим, ніж торік, що, напевно, пов’язано з нещодавніми опадами та сніжною зимою.
На воді можна побачити лебедів, нещодавно привезених із розплідника на Дніпропетровщині, а також качок, які давно стали звичними мешканцями парку.
Розважальна зона працює частково: сучасні атракціони та невеликий лунапарк приймають відвідувачів, і тут можна побачити як дитячі розваги, так і більш екстремальні атракціони для дорослих.
Читайте також: Яким був перший луна-парк у Запоріжжі – фото
Водночас частина старих стаціонарних атракціонів, ймовірно, вже не функціонує, що ще раз нагадує про вік і потребу в оновленні парку.
Загалом «Дубовий гай» залишається простором контрастів: місцями він потребує реконструкції — доріжки й покриття давно не оновлювалися — але водночас зберігає приємну атмосферу.
Тут можна знайти як людний простір для відпочинку з дітьми, так і тихі куточки для спокійної розмови чи усамітнення.
До речі, цього року «Дубовці» виповнилося вже 67 років — парк офіційно відкрили 1 травня 1959 року. До повномасштабної війни на початку травня травня у «Дубовці» традиційно відкривали «сезон гулянь та атракціонів». Тут влаштовували справжнє свято з виступами запорізьких творчих колективів на сцені, і в парку було просто не проштовхнутися.
Проте це місце було популярним ще в позаминулому столітті — до того, як територію облагородили та оголосили парком. Пов’язана з «Дубовим Гаєм» і легенда про Дуб Нестора Махна.
Доречно буде згадати і про весну 1958 року, коли частина Запоріжжя перетворилася на справжню Венецію, а по вулиці Глісерній, де зараз знаходиться «Дубовий гай», реально плавали човни. Тоді через повінь, на жаль, загинули дуби-патріархи, які були справжньою окрасою цього місця — після підтоплення врятувати їх не вдалося.
Фото авторки
