Запорізький історик поділився цікавими фактами про Шосте селище
Знамените Шосте селище або Соцмісто у Запоріжжі — це не тільки конструктивізм (модернізм), а й післявоєнний неокласицизм. Екскурсія, під час якою можна було помилуватись будинками у стилі неокласицизму стала другою прогулянкою Соцмістом від Музею архітектури Запоріжжя. Хоча наостанок був і класичний конструктивізм — куди ж без нього у Шостому селищі.
Читайте також: На центральному проспекті Запоріжжя з’явились п’ять нових паблік-артів — що про них розповіли автори
«Ця екскурсія націлена більше показати архітектуру післявоєнну і показати трансформацію конструктивістської архітектури у неокласичну», — розповів відомий історик, директор крафтових музеїв Запоріжжя Михайло Мордовськой, який вів екскурсію.
Екскурсія розпочалась на площі Запорізькій, а завершилась в районі проспекту Металургів — будинки тут дійсно цікаві й красиві.
Михайло Мордовськой нагадав, що по суті Шосте селище почалося з будівництва Дніпрогесу, яке відбувалось з 1927 по 1932 рік. (Звісно, всю екскурсію ми переказувати не будемо). До цього на території майбутнього Соцміста нічого не було, люди випасали тут худобу.
«Шосте селище проєктують у 1928 році. Це капітальне селище для будівельників Дніпрогесу. Чому воно називалось капітальним? Тому, що всі інші селища були тимчасовими, наприклад, з бараками». Будівництво тривало до 1941 року і припинилося лише під час Другої світової війни», — розказує Михайло Мордовськой.
Планувалось, що площа Запорізька стане головною адміністративною площею міста з міськрадою ті іншими адмінбудівлями, з оглядовим майданчиком, але проєкт не був реалізований.
Але маємо два красиві, «дзеркальні» майже однакові будинки перед площею Запорізькою (Соборний, 234 та Соборний, 193), які в народі називають «Брамою Запоріжжя» або «Брамою проспекту»». Втім, башт, які на них планували встановити, немає. Архітектор Георгій Вегман спроєктував їх у 1948 році, будівництво тривало довго. Й у 1955 році вийшла постанова про боротьбу з архітектурними надмірностями у будівництві. І готові башти не стали встановлювати.
У Соборному, 193 з 2006 по 2019 рік розміщувалась приватна галерея сучасного мистецтва «Ленін», перейменована в галерею Баранніка. Також її засновник Юрій Бараннік створив у галереї Музей конструктивізму. Галерея закрилась після смерті Юрія Баранніка. Табличка на будинку залишилась на пам’ять.
А чи знаєте, чому три нижні поверхи будинку зі скульптурою колгоспницею і сталеваром зроблені з ризолітами, тобто, висунутими об’ємами (на фото вище)? Виявляється, для того, щоб нижні поверхи отримували достатньо сонячного світла і тепла, «щоб сонечко охоплювало більшу поверхню стіни». А верхні поверхи заглиблені всередину. Це південний тип архітектури.
«Ця будівля була вписана у 1950 роках і вона була настільки вдалою, що Георгій Вегман, який жив і працював у Харкові вирішив повторити її у рідному місті. Будинок знаходиться в центрі Харкова, на вулиці Університетський. Вегман згадував, що харківський варіант йому подобається більше. Але ми пишаємося тим, що наш запорізький будинок був експортований в інше місто і там прижився».
До речі, на місці будинку зі скульптурою сталевара і колгоспниці стояв «Перший художній» кінотеатр, але будівля дуже постраждала під час війни.
Автор скульптури колгоспниці і сталевара — запорізький скульптор Михайло Худас. Фонтан на вулиці Базарній (перший варіант), скульптура на театрі імені Магара — це також його роботи.
А будинок архітектора Григорія Орлова (через дорогу від філармонії) цікавий тим, що уявляє собою такий перехід від модернізму до неокласика.
«Це ще не повністю неокласика, але вже не конструктивізм, він поєднує мотиви обох напрямків. Це такий поставангард».
Верхній поверх цього будинку мав бути великою терасою з металевою сіткою, по якій би плівся виноград — така лаунж-зона для мешканців будинку, яка не була втілена. А проживала тут інженерна еліта.
Перлина неокласики — філармонія. Коли в ніч на 1 лютого внаслідок масованої ворожої дронової атаки постраждала будівля Запорізької обласної філармонії, ми розповідали про цю пам’ятку архітектури, створену за проєктом Георгія Вегмана.
Михайло Мордовськой розповів, що нашу філармонію вважають однією з найкращих в Україні за акустикою. І згадав романтичну історію, що саме у запорізькій філармонії, на концерті Штепселя і Тарапуньки, познайомився з майбутньою дружиною всесвітньо відомий спортсмен Леонід Жаботинський і в результаті переїхав у Запоріжжя.
А на площі перед філармонією призначали побачення у 1950-1960 роки й називали її “КапытО” — за форму лавок, які стояли на місці нинішніх афіш.
Будинок-корабель, як його назвав Михайло Мордовськой, де зараз розміщується магазин «Простір», виглядає зовсім не так, яким він був до Другої світової війни. Раніше, на мій погляд, цікавіший (на фото в руках Михайла Мордовського).
А бібліотеці Шостого селища, побудованій у стилі конструктивізму на початку 1930-х років повернули первісний вигляд — тепер тут розміщується Міський молодіжний центр. Ми розповідали історію цієї будівлі, що розміщена у дворах на вулиці Фанатській.
Планують повернути первісний вигляд і ПК металургів. Колишній клуб-їдальню, збудований у 1930 році архітектором Сергієм Масліхом, як ми писали, планують відновити. За словами Михайла Мордовського, це був взірець модернізму, який після Другої світової війни перебудував архітектор Іванов (ім’я не зберігалось).
Однією з архітектурних та історичних родзинок Соцміста є Амбулаторне містечко, яке складається з кількох будівель. Це прекрасний взірець конструктивізму, що зберігся до наших часів. Архітекторка — Ольга Яффе.
«Найцінніша деталь цієї споруди — критий перехід», — звважає Михайло Мордовськой.
Читайте також: У запорізькій лікарні операційну збудували зі скляним дахом
Михайло Мордовськой також розповів про інші будинки, показав і розказав, де у Шостому селищі ходив трамвай до Другої світової війни та ще багато цікавих фактів.
Зазначимо, що екскурсії, які організує Музей архітектури Запоріжжя і департамент культури і туризму Запорізької міської ради безкоштовні. Інформація про них з’являється на сторінках музею у соцмережах і треба встигнути на них зареєструватись — кількість місць обмежена, а охочих багато.
На запитання zprz.city, чи плануються ще подібні екскурсії, Михайло Мордовськой відповів:
«Так. Думаю, що, можливо, по одній, по дві у місяць. І не тільки по Шостому селищу, а взагалі по місту».
Також можна побувати на екскурсії в Музеї архітектури Запоріжжя
На безкоштовну екскурсію Музеєм архітектури Запоріжжя потрапити легше, ніж на екскурсію містом. Можна зареєструватись на безкоштовні приватні екскурсії. Для цього потрібно зібрати групу від 5 до 20 людей та зареєструватись за посиланням або за телефоном 050-424-20-54.
Також час від часу у музеї проводять групові екскурсії.
Довідка zprz.city
Соцмісто або Шосте селище — унікальний архітектурний ансамбль, зведений у Запоріжжі у 1930-х роках, який об’єднав у собі конструктивізм, ар-деко та повоєнну неокласику (у народі – «сталінський ампір»).
Будинки у стилі конструктивізму є і в інших містах. Але в нас цілий комплекс, і в цьому унікальність Шостого селища.
Соцмісто готували до внесення в список об’єктів всесвітнього спадку ЮНЕСКО, але не встигли це зробити до повномасштабної війни. Зокрема, у 2019 році було розроблене історичне досьє Шостого селище.
Шосте селище розташовується в таких межах: площа Запорізька — вулиця Верхня, Богдана Хмельницького — Рекордна.
Ми писали, як відновити свій моральний стан за допомогою мистецтва і краси й цікаво провести перші липневі вихідні у Запоріжжі.
Фото автора
