Мешканка Запоріжжя заснувала бренд ексклюзивних шовкових аксесуарів
Шовкові стрічки, хустки, краватки — мешканка Запоріжжя Вікторія Науменко під час повномасштабної війни заснувала бренд оригінальних аксесуарів «Шовковиста», які прикрашають жінок не тільки в Україні, а й за кордоном.
В інтерв’ю zprz.city Вікторія розповіла про те, як з’явилася така ідея, чи складно відкриватися та працювати у воєнний час та презентацію Запоріжжя через авторські вироби.
Читайте також: Два бізнеси за два роки — як запоріжанка разом із подругою заснувала кав’ярню в центрі міста
— Бренд «Шовковиста» з’явився у 2023 році, тобто, йому трішечки більше року. Я вважаю, що він офіційно зародився тоді, коли я зареєструвала в Інстаграмі сторінку цього бренду, хоча вироби у мене були створені раніше. Вони в мене ексклюзивні, авторські, тобто, в одному екземплярі.
Спочатку я думала що це будуть вироби тільки з натурального шовку, але потім побачила які є інші класні тканини, і почала і їх використовувати.
— З чого все почалося?
— Я завжди любила прикраси, любила виділятися, звертала увагу на нестандартні прикраси, незвичні. Якось я повернула увагу на шовкові вироби, зокрема стрічки, тому що їх можна дуже класно поєднувати з іншими прикрасами. Це яскраві акценти, і ще мені подобається, що це аксесуари модні завжди. Тобто, це не щось, що ви купили, поносили, а через рік це вже неактуально.
Але мій бренд народився не тільки з любові до прикрас, а й з любові до жінок. Кожна жінка особлива, і це потрібно підкреслювати. Зараз, під час війни, на плечі жінок лягло ще більше відповідальності, вони мають виконувати дуже багато чоловічої роботи. І важливо не втратити жіночність, яка в нас є.
Для початку я хотіла створити виріб, потримати його в руках, обрала тканину, досить швидко знайшла майстриню, яка страшенно обожнює робити такі вироби.
У мене було чотири перших зразки, це були чотири стрічки. Я підійшла до цього процесу не як підприємець. Шовк коштує по-різному, він не дешевий, але мені було це неважливо в той момент. Мені хотілося щось створити, потримати в руках, відчути енергетику.
Я пам’ятаю цей день, коли ми вже пришили бирки з назвою, я виходжу від майстрині, тримаючи ці чотири стрічки брендовані, і кажу сама собі: «Віка, це твоя третя дитина, все, «Шовковиста» вже народилася, треба йти далі».
Одну з цих чотирьох стрічок я залишила собі. Я її носила все літо і осінь, і вона для мене особлива, я її не продам, ні за що.
Я мрію, що це буде та річ, яка буде передаватися як оберіг у спадщину до моєї доньки, до онучки.
А щодо інших трьох стрічок, моїми першими покупцями і шанувальницями, звичайно, були подруги. Їм дуже сподобалось.
— А чим ви займалися до цього, у вас творча професія?
— Взагалі ні, я банкір, майже все життя, і зараз продовжую працювати банкіром. Але коли я почала цим займатися, я зрозуміла, що мені подобається щось придумувати цікаве, ексклюзивне, щось створювати. Тому я займаюся цим вечорами, вихідними.
Я власноруч обираю тканину, тримаю її, уявляю майбутній аксесуар. Я уявляю жінку, її майбутню власницю: яка вона, хто вона, куди вона її вдягне, на який захід, що вона буде при цьому відчувати, яка вона буде щаслива, яка вона буде красива, яка вона буде впевнена в собі. А потім вже створюю ескізи разом з майстринями. Мені це велике задоволення доставляє.
— Чи страшно було засновувати свій бренд під час війни? Є люди, які хочуть щось створювати, але вважають, що потрібно дочекатися кращих часів.
— По-перше, ідеальний час — це сьогодні, я це як ніколи розумію. Я до війни замислювалася над брендом, але мені було страшно, не на часі, я думала: а що як я не справлюсь? Але з початком війни я почала боятися зовсім інших речей, і зрозуміла: якщо я не спробую зараз, я не спробую ніколи.
«Шовковиста» стала моїм еліксиром — підтримкою себе, свого внутрішнього стану. І я вирішила підтримувати таким чином інших жінок.
— Як саме це підтримує?
— З початком війни я розумію, як кожна жінка, наскільки нам всім важко. Всі ми працюємо, я теж працюю по 10 годин на роботі. Потім ми йдемо в супермаркет, беремо пакети з продуктами, йдемо додому, там ще потрібно якісь справи робити.
І ось в один такий вечір після тяжкого робочого дня, я йду з пакетом супермаркету з продуктами, і розумію, що я йду, і в мене стрічка на шиї. І вона мені настільки нагадує, що я жінка, що не дивлячись на те, що в мене важкий пакет, я заморилася — у мене пряма спина, легка хода. Ці прикраси нагадують мені, що, не дивлячись на те, що я сильна, незалежна, але я все-таки і ніжна, і тендітна одночасно.
Мені дуже хочеться, щоб кожна жінка не забувала, що вона жінка, не дивлячись на всі ті моменти, які лягають на наші плечі. Я підтримую себе, свою жіночість через прикраси, і допомагаю жінкам теж відчути ніжність в собі.
Читайте також: Підтримати своїх — у Запоріжжі запрацювала онлайн-мапа місцевих брендів
— Ви долучилися до проєкту «Підтримую СВОЄ Запорізьке». Що це для вас означає?
— Я сама запоріжанка, народилася тут, народила дітей, і розвиваю свій бренд. Я цим дуже пишаюся, мені дуже приємно, коли люди з інших міст дивуються: «Як, ви із Запоріжжя — і такий бренд, у вас не тільки промисловість?». Для мене це гордість — представляти своє місто.
З проєктом «Підтримую своє, Запорізьке» я познайомилася на одному з нетворкінгів, написала їм що хочу приєдналися. Є критерії перевірки, я їх пройшла і все — з гордістю позиціоную себе, свій бренд як запорізький.
— Чи складно розвивати свій бренд під час війни, знаходити матеріали, покупців?
— З тканиною ситуація нормальна, я купляю українську, у нас це все є. А в цілому — підприємництво взагалі складна річ, але й дуже цікава. Напевно, основна складність полягає в тому, що не всі жінки готові експериментувати, не всі жінки відкриті до чогось нового, для більш сміливого. Але якщо вже жінка спробувала, їй обов’язково подобається, і вона хоче ще.
Я вважаю, що мої вироби підходять кожній жінці, будь-якого віку. Коли жінка, наприклад, не знає, яку саме стрічку вибрати, я завжди пропоную обирати серцем. Ви обираєте ту, яка припала до душі, а потім і одяг обов’язково знайдеться, і місця, куди носити.
По-друге, ви ж бачите, мої стрічки дуже легко носити — намотала і пішла. Не треба стояти 15 хвилин зав’язувати ту краватку чи бантик. Взагалі я транслюю, що це повинна бути легкість. Зараз і так важко, тому треба робити все легко.
І жінки, коли починають пробувати, у них вже потім у самих виникають ідеї, як носити по-різному цю стрічку. Тобто, треба просто зробити крок на зустріч до себе і пізнати себе іншу, побачити себе іншою, спробувати себе іншою.
Життя таке швидкоплинне, треба пробувати щось інше, щось красиве. Ви завжди будете лише у виграші.
— Чи є у вас плани на майбутнє?
— Звичайно, є плани розширюватися. Мені дуже хочеться співпрацювати з дизайнерами українськими, бачити свої вироби на подіумах і теж таким чином презентувати своє місто і Україну, показувати, що ми талановиті, незламні, красиві.
Зараз мої вироби можна купити в інтернеті, через сайт або сторінку в Інстаграмі, але я працюю над тим, щоб розвивати мережу продажу й офлайн. Поки в мене є дві точки для виставлення на базі салонів краси.
Хочеться, звичайно, відкрити власну точку, де продавалися б мої вироби. Але щоб це був не просто шоурум, не просто магазин. Ні, мені б хотілося створити такий жіночий простір, де кожна з жінок могла отримати підтримку.
Тому що «Шовковиста» – це і про підтримку, про внутрішню підтримку через зовнішність. Тобто коли ти красива зовні, ти внутрішнє себе відчуваєш безпечніше, більше віри в себе, більше дієвості.
І хотілося б, щоб кожна жінка, відвідавши такий жіночий простір, мала змогу познайомитися з собою. Сфотографуватися, прикрасити себе, випити запашну каву, поспілкуватися, обмінятися своєю енергією з іншими жінками.
Тому що в кожній жінці закладена велика сила. І я навіть в назві свого бренду це підкреслюю. Бо «Шовковиста» — це не про шовк.
— А про що тоді?
— «Шовковиста» — це про жінку, вірніше, про її стан. Натуральний шовк — найміцніша у світі тканина. Її в ідеалі неможливо розірвати. Але не дивлячись на те, що це одна й найміцніших тканин у світі, вона найніжніша.
Тобто, саме така, як наша українська жінка — сильна, незламна, незалежна, але ніжна й тендітна. І не дивлячись на всі випробовування, вона зберігає свою жіночність, і несе її кожного дня.
Раніше ми розповідали про мешканку Запоріжжя Анастасію Солоху, яка створює унікальний авторський посуд.
