У цивільному житті Максим працював водієм вантажівок, а зараз — евакуює поранених
Боєць запорізької бригади ТрО Максим на позивний “Бро” в цивільному житті працював водієм на вантажних автомобілях. Зараз він займається евакуацією поранених, і днями отримав нагороду Головнокомандувача ЗСУ «За збережене життя».
Читайте також: «Чотири рази заходив на позиції та виходив неушкодженим» — боєць запорізької бригади отримав відзнаку Головнокомандувача
“Наразі моє завдання – це евакуація поранених до стабілізаційного пункту від точки евакуації. Спершу евакуацію проводили без засобів РЕБ, без приладів нічного бачення, з ліхтариками на чолі. Хлопців вивезли багато, були і важко поранені», — згадує Максим.
«Бро» згадує один з випадків, який йому найбільше запам’ятався.
«Був важко поранений заступник командира з морально-психологічного забезпечення, який регулярно виходив на позиції для підтримки хлопців. Його закидали скидами, була перебита нога, та ще поранено дві руки. Це було вночі. Тоді вперше поїхали з приладом нічного бачення.
Спочатку нас відправляли по новій дорозі. Але ми поміркували та вирішили їхати шляхом, який ми знаємо. Стан дороги та де є вирви від КАБів, снарядів. Доїхали до мосту, який був вже обрушений на дорогу КАБом. Ми зустріли групу з 4х побратимів, яка пораненого витягла на “волокушах”. Пересадили в наш кейсевак та помчали на стабпункт, бо в такій ситуації важлива кожна хвилина», — розповів Максим.
Читайте також: Запорізькі герої – троє захисників нагороджені відзнакою «Золотий хрест» (фото)
В кейсевак Максима вже влучав ФПВ, та він ще працює, на ходу. Під час іншої евакуації вночі, інший кейсевак наїхав на “путанку”, її намотало на колеса.
«Машина не могла рухатися. Ні вперед, ні назад. Потім і трансмісія відмовила. Розпочався обстріл мінометний по нам, тож довелося продовжувати евакуацію своїми ногами, без транспорту. Дійшли… А машину орки згодом підбили.
Наступний автомобіль-кейсевак був уражений прямо в капот ФПВ-дроном, ми їхали з пораненими. Машина загорілася, а ми разом з пораненими (добре, що вони могли рухатися пішки) ланцюжком пішки до своїх, потім до стабпункту. Це все протягом двох днів», — згадує Максим.
Вдома на Героя чекають кохана дружина та син із донькою.
«Хочу, аби клята війна скоріше закінчилася. Аби всі побратими дожили до перемоги та повернулися додому!”, — каже боєць.
Раніше ми писали, що будівельник з Оріхова пішов на фронт після загибелі дружини та втрати домівки.
