За п’ять років український експорт може втратити $4,7 млрд, з яких $3,3 млрд припадає на металургійний сектор
Україна ризикує втратити до $7,2 млрд ВВП та $4,7 млрд експортних доходів внаслідок повноцінного запровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) з 2026 року. Про це свідчать оновлені оцінки GMK Center, які базуються на даних експорту за 2024 рік.
За п’ять років — з 2026 до 2030 року — український експорт може втратити $4,7 млрд, з яких $3,3 млрд припадає на металургійний сектор. CBAM стосується продукції з високим вуглецевим слідом, і Україна, орієнтована на експорт до ЄС, опиняється серед найбільш вразливих країн.
Уже в перший рік дії механізму втрати ВВП можуть досягти $1,4 млрд, а до 2030 року — зростуть до $7,2 млрд. Оцінки інвестиційних втрат сягають $2,7 млрд. За альтернативними прогнозами CMD-Ukraine, CBAM може коштувати Україні 6,4% ВВП, скоротити експорт до ЄС на 9,8% і призвести до втрати понад 116 тис. робочих місць.
Галузь під загрозою: CBAM вдарить по українській металургії
Найбільших збитків зазнає металургійний сектор. За оцінками GMK Center, вже 2030 року експортні втрати металургії можуть скласти $1,6 млрд. Найбільше втратять:
• прокат – $899 млн;
• сталеві напівфабрикати – $558 млн;
• чавун – $96 млн;
• труби – $39 млн;
• інші продукти – $25 млн.
2026 року CBAM-виплати для експортерів сталі та чавуну можуть становити $311 млн. З роками цей тиск посилюватиметься через підвищення цін на викиди CO₂ та скорочення безоплатних квот у ЄС.
CBAM також змусить українських виробників шукати нові ринки, посилить конкуренцію і призведе до перебудови ланцюгів постачання. Продукція, що не відповідатиме екологічним стандартам ЄС, стане менш конкурентною. Це стосується зокрема цементу, добрив, чавуну та сортового прокату.
Як пом’якшити удар CBAM: Україна може просити відтермінування – але ще не подала запит
У контексті євроінтеграції та військової економіки Україна потребує особливого режиму взаємодії з ЄС у питанні впровадження транскордонного вуглецевого коригування (CBAM). Попри ініціативи з боку Єврокомісії, Київ ще не скористався інструментами, які дозволяють пом’якшити наслідки для національної економіки.
За даними Carbon Pulse, Європейська комісія готова відкласти повноцінний запуск CBAM для України до 1 лютого 2027 року. Це стало б критично важливим кроком на тлі потенційних мільярдних втрат у ВВП та експорті. Водночас процедура передбачає офіційне звернення України із запитом на підставі статті 30.7 Регламенту CBAM, яка допускає винятки у разі форс-мажору. Такий запит Україна поки не подала.
Як зазначає GMK Center, агресія РФ цілком підпадає під критерії непередбачуваної та руйнівної події. Тому держава має всі правові підстави вимагати спеціального режиму — принаймні тимчасового — для збереження конкурентоспроможності експорту.
Зінченко також підкреслив, що реалізація такої процедури вимагає багатоетапного процесу, а згаяний час означатиме втрати для економіки в найближчому майбутньому.
«Цей процедурний ланцюжок передбачає, що будь-яке остаточне рішення зіткнеться зі значними бюрократичними термінами», — заявив Зінченко.
Щобільше, як зазначив директор GMK Center в коментарі РБК, в Україні досі відсутня будь-яка стратегія чи policy paper щодо впровадження CBAM.
«До речі — немає жодного офіційного документу, стратегії, policy paper стосовно СВАМ в Україні! В усіх країнах торговельних партнерів ЄС їх вже десятки на різних рівнях», — говорить експерт.
На сьогодні триває переговорний процес з ЄС, однак, як повідомив торговий представник України Тарас Качка, остаточне рішення не передбачає повного звільнення від CBAM. Міністерство економіки готує офіційний запит до Єврокомісії, який має охоплювати загальний виняток і окреме звернення щодо електроенергії.
Водночас пріоритетною для Києва наразі залишається тема перегляду безмитного режиму для українського аграрного експорту, що, за словами директора GMK Center Станіслава Зінченка, тимчасово відсунуло питання CBAM.
Україна має завершити підготовку запиту протягом наступних 4–5 місяців. Інакше з 2026 року країна може зіткнутися з серйозними торговельними бар’єрами на ключовому європейському ринку, які особливо вдарять по металургії, цементу та добривах.
