У театрі імені Магара є палиця дощу, бугай, колісна ліра та справжні трембіти
Для відтворення образності, епох у музичних виставах у обласному українському муздрамтеатрі імені Магара придбали багато цікавих інструментів. Наприкінці 97-го театрального сезону, що вже закрився, заступник директора театру Сергій Пелюк продемонстрував частину музичних інструментів журналістам на підсумковій пресконференції.
Читайте також: Які вистави стали найпопулярнішими у головному театрі Запорізької області
Сергій Пелюк пограв на флексатоні — ударному музичному інструменті, що складається з невеликої сталевої пластинки, яка тримається на дротовій рамці, і двох кульок, прикріплених до неї на сталевих стрічках. Інструмент невеликий, на фото його не дуже видно.
«З його допомогою, граючи за кулісами, можна додати дійству якоїсь магії», — зазначає Сергій Пелюк.
Також він продемонстрував дощовицю або палицю дощу — ударний музичний інструмент або перкусію, що імітує звук дощу. Дощовиці виготовляють із висушених порожнистих стовбурів рослин, вставляються в них перетинки і додають різноманітні сипучі матеріали. Коли її трясеш або перевертаєш, то чуєш звук, що нагадує шум дощу.
«Це дощ. У мене знайомий композитор дома таку тримає. Як нап’ється, і оце починає…», — каже Сергій Пелюк.
«А це знайомий вам «бугай», — показує барабан з «хвостом» зверху, а точніше з пучком конячого волосся.
«Бугай» – це народний акомпануючий ударний мембранний інструмент, який за оркестровою функцією замінює басолю чи контрабас. За тембром звучання він нагадує ревіння бугая, звідки походить і назва. Так описують цей музичний інструмент на сайті Національного музею народної архітектури та побуту України. Якщо смикнути змоченими у воді руками за волосяний жмут, що треться об мембрану, ту буде звук.
«Тут єдина проблема, що на ньому, хто не знає, приходять, починають смикати і хвіст виривають. А треба мочити руки. Краще міцним напоєм, ну в мене вода. Це як басовий інструмент», — розповів Сергій Пелюк про «бугая».
Є у театрі імені Магара і така рідкість, як колісна ліра — старовинний струнний смичковий музичний інструмент, у якому роль смичка виконує колесо.
Сергій Пелюк розказав:
«Такий інструмент, мабуть, в нашому регіоні один такий, у нас. Це концертна колісна ліра. Вона виготовлена майстрами зі Львова. які взагалі працюють на закордон — Данія, Норвегія, там, де ці інструменти дійсно дуже багато використовується. Колісна ліра не тільки, як декорація, на ній можна грати. Але тут принцип такий, що її потрібно причепити до поясу, тому що тільки в такому вигляді вона грає».
Як повідомила директорка-художня керівниця театру імені Магара Наталія Власова, колісна ліра буде грати у виставі «Сватання на Гончарівці», прем’єрою якої восени планують відкрити новий сезон.
«А у виставі «Зілля» у нас дримби і ще дві трембіти ми купили», — зазначає Наталія Власова.
Притча про фатальне кохання за повістю «Зілля» — це прем’єра сезону, що минув, і його найпопулярніша вистава. Поставлена за повістю Ольги Кобилянської «У неділю рано зілля копала» запрошеним режисером Віталієм Денисенком.
«Пишаємося, що наш театр на сьогодні поповнився українськими народними інструментами, які, напевно, мають не всі в Запоріжжі і навіть не всі театри в Україні. Щоб їх замовити, я зверталася до керівників оперного театру Львова та до інших знайомих.
Трембіти нам виготовляв майстер Мирон з Карпат. Нажаль, в Україні два музичних заводи закриті. І щоб купити музичні інструменти треба шукати таких народних умільців. А ті трембіти, які продавалися на ринку, були як сувенірна продукція. Нам же потрібен звук! Тому ми шукали саме таких народних майстрів. Що стосується ліри, її також для нас виготовляли», — поділились Наталія Власова.
Читайте також: Краса навколо проспекту Соборного: німці випустили архітектурний путівник Запоріжжя (фото)
До відкриття нового сезону, влітку, у театрі імені Магара ще покажуть концерт «Молитва за Україну» до Дня Незалежності України.
«Цей концерт задуманий, як наш колективний вислів щодо сьогоднішніх реалій, у яких ми живемо», — повідомив головний режисер театру імені Магара Віктор Попов.
Ми писали, що у Запорізькому художньому музеї показали мистецтво, яке дивувало у 1990-ті роки.
Фото автора
