Історія дерев’яних мостів 1944 року з Хортиці через Дніпро, які люди знову побачили після падіння рівня води
Як зараз, після падіння рівня води, виглядають дерев’яні мости з Хортиці через Дніпро 1944 року, а точніше, їхні залишки — показав у фейсбуці запоріжець Роман Косенко. Він часто буває на Хортиці, спостерігає, фотографує.
Читайте також: Пролежав тисячу років — на березі Дніпра у Запоріжжі знайшли ріг давньої тварини (фото)
Нагадаємо, що вперше майже за 70 років запоріжці побачили ці залишки минулим літом, коли після підриву російськими військовими Каховської ГЕС у Дніпрі різко впав рівень води.
«Весною рівень води підвищився, але тоді залишки мостів повністю під воду, як раніше, не пішли — трохи виступали з Дніпра. Зараз – так, як на фото. Але, на мій погляд, минулого літа рівень води був ще нижчим», — розповів zprz.city Роман Косенко.
Історію тимчасових дерев’яних мостів, збудованих у 1944 році, розповіли на сторінці Національного заповідника «Хортиця» у фейсбуці, коли вони показалися з води.
В кінці 1943 року гребля ДніпроГЕСу і сталеві мости Стрілецького були зруйновані. Для продовження наступу Червоної Армії на правому березі вирішили побудувати тимчасові залізничні мости через Дніпро, які б пролягли південною частиною острова Хортиця.
Будувати їх почали 4 січня 1944 року, майже одразу після відходу німців з правого берега. Цим займались інженерні війська для спорудження мостів, а також тисячі робітників зі всієї області, зокрема працівники «Запоріжсталі», «Комунару», «Запоріжбуду».
80 відсотків земляних робіт люди виконували ручну, а морози тоді доходили до -20 градусів. Для більш складних робіт застосовували техніку. Опори мосту виготовлялися із просочених шпал і колод.
Найскладнішим завданням було встановлення 30-метрової прогонної конструкції вагою 60 тонн над судноплавною частиною Дніпра. Саму конструкцію залишили німці біля річки Кагальник. Її забрали мостобудівники та пристосували під нагальні потреби.
Попри все через 48 днів, 20 лютого 1944 року, відкрили проїзд по мосту з центральної частини міста на Хортицю. Через три дні, коли було добудовано міст через Старий Дніпро, відкрито рух поїздів по всій гілці довжиною 11 км зі швидкістю до 30 км/год.
Починалась гілка біля вокзалу Запоріжжя Далі йшла на захід, перетинала Дніпро по мосту довжиною 1330 метрів та заходила на дамбу в плавневій частині острова Хортиця, північніше впиралась в річище Старого Дніпра і долала його за допомогою мосту довжиною 560 метрів. Далі шлях проходив уздовж узбережжя Старого Дніпра на правому березі та з’єднувався з наявною залізничною магістраллю на ділянці Запоріжжя-Апостолове, недалеко від зруйнованого моста Стрілецького.
Тимчасові мости проіснували дев’ять років. Їх демонтували після того, як побудували й 30 грудня 1952 року відкрили мости Преображенського.
Щодо Дніпрогесу, то, як розповідається на сайті Укргідроенерго, впродовж 1944-45 років було відновлено міст через шлюз. А влітку 1945 року свого довоєнного вигляду набув аванкамерний міст. До речі, 26 червня 1950 року було введено в експлуатацію останній, дев’ятий агрегат Дніпрогесу.
А свідчення існування дерев’яних мостів можна було побачити лише в насипних дамбах південної частини Хортиці та в спогадах старожилів.
Версія руйнування дерев’яних мостів
До посту заповідника «Хортиця» про дерев’яні мости запоріжець Taras Chkan, що живе у Києві, залишив такий коментар:
«До речі, історія завершення існування цього мосту була дуже прикметною. Мій батько, 1938 року народження, як він розповідав, якраз в той день, 1953 року купалися на пляжі в Розумівці. Міст було видно дуже добре.
Проїжджав мостом товарний паротяг з двома локомотивами — один попереду інший позаду состава. Міст під головним паротягом почав руйнуватися і тоді машиніст заднього паротяга дав одразу задній хід чим розірвав состав і спас себе і декілька вагонів.
Передній паротяг вибухнув коли упав у воду. Машиністи, напевне загинули одразу. Природно, про це ніде не сповіщалося».
Читайте також: Як у Запоріжжі з’явились сім скульптур-оберегів, які знаходяться на Хортиці, та що вони символізують — фото
Тарас запитав у співробітників Національного заповідника «Хортиця», чи наразі щось відомо про цю подію. Але, хоча це було рік тому, йому нічого не відповіли. Тож ця версія не підтверджена і не спростована.
Ми писали, як комплекс «Запорозька Січ» працює під час повномасштабної війни — фоторепортаж.
Нагадаємо, що через велику кількість пожеж на Хортиці рятувальники організували на острові додатковий пост. Тож, будь ласка, будьте обережні на природі й не паліть траву, не кидайте недопалки й сірники.
Фото Романа Косенка та архівні фото із фондозбірки Національного заповідника «Хортиця»
