У Запоріжжі показали, якою художники з різних міст України та з-за кордону побачили та відчули Хортицю до повномасштабної війни
Понад 70 робіт — живопис, графику і скульптури — з краєвидами та асоціаціями, пов’язаними переважно з Хортицею українських і закордонних художників можна побачити на виставці «Хортиця крізь віки та війну», яка відкрилась у муніципальній галереї «Запоріжжя» Центру сучасного мистецтва (ЦСМ), що на бульварі Центральному, 3. На презентації побувала журналістка zprz.city.
Читайте також: У Запоріжжі ожили мурали — що треба зробити, щоб це побачити (відео)
Ці роботи були створені під час пленеру «Хортиця крізь віки», який Запорізька організація Національної Спілки художників України (ЗО НСХУ) ініціювала та проводила з 2003 по 2020 рік,15 разів (з перервами). А у муніципальній галереї «Запоріжжя» ЦСМ співпрацює з ЗО НСХУ.
До Запоріжжя з’їжджалися художники зі всієї України. Митці близько двох тижнів жили у нашому місті, надихались Хортицею та малювали. Були пленери й за участі художників і з інших країн, зокрема, зі Словаччини, Польщі, Тунісу, Австрії. Наприклад, на цій виставці можна побачити картини Імеда Рокбані з Тунісу.
Художники відкривали для себе Запоріжжя і Хортицю. Надихались природою та історією легендарного острова й малювали свої враження та асоціації, переосмислювали минуле і сьогодення Хортиці, її природу та пов’язану з нею історію. Також відвідували Кам’яну Могилу та інші пам’ятки Запорізької області та якось навіть побували в Криму.
У фіналі учасники пленеру показували виставку створених тут творів. А по дві роботи дарували організатору — Запорізької організації НСХУ. Так і виникла колекція цих робіт, частину якої показують зараз на ретроспективній виставці у галереї «Запоріжжя».
Наразі проєкт, який включає виставку та відцифрування робіт, реалізується за фінансової підтримки Українського культурного фонду у партнерстві з департаментом культури і туризму Запорізької міської ради, Центром сучасного мистецтва Запоріжжя та Запорізької організації Національної спілки художників України.
За словами заступника директора департамента культури і туризму міськради Катерини Прокоф’євої оцифровано 650 робіт пленеру «Хортиця крізь віки», які розмістять в інтернеті. Це вся колекція робіт пленеру, яка належить ЗО НСХУ. Ще в рамках проєкту провели інвентаризацію цих творів і оформили ті, які обрали для експонування.
«Хортиця більше, ширше, глибше твого уявлення про неї — тебе просто розпирають емоції!»
Свого часу я була майже на всіх виставках пленеру і спілкувалась з багатьма художниками — мені було цікаво розпитувати не тільки про творчість, а про враження від Хортиці. Тож, згадаємо, як все починалось. (Далі цитую своїх статті в різних виданнях).
Перший пленер відбувся з 1 по 15 червня 2003 року. Відкриття проходило біля 700-річного Дубу. Взяли участь12 художників з інших міст і чотири запоріжці. Вік учасників — від 42 до 76 років. Гості жили на острові в готелі «Хортиця».
Іногородні, як вони зізнавались, їхали на легендарну Хортицю, сподіваючись знайти тут незайману часом духовну колиску козацтва. Але козаків могли побачити хіба що у кінному театрі. Готельний комплекс зустрів їх вивіскою «Хортиця — острів розваг» і, як зауважив один з учасників пленеру, «Хортицею, виявляється, їздять «мерседеси», а машин стільки, що дорогу перейти неможливо».
Дехто дивувався, яка велика і різноманітна Хортиця, бо уявляв острів зовсім інакшим — наприклад, меншим, без автомобілів і з козаками.
До речі, поєднати, здавалося б неможливе, козацтво та модернізм на першому пленері вдалося художнику Богдану Бринському з Івано-Франківська — без традиційних атрибутів, але з настроєм, який багато в чому створюється за допомогою кольору. На виставці можна побачити його картину 2003 року.
«Для мене важливе колірне рішення робіт. Свої картини я повторити не можу, вичавлюю фарбу з тюбика і з розмахом пишу пензлем», — розповідав тоді художник.
Загалом іногородні художники побачили на Хортиці нашарування та концентрацію історичних подій, легенд та сприятливої енергетики. Та, надихнувшись, продовжували малювати Хортицю і свої спогади про неї й після пленеру.
«Раніше я бачив Хортицю по телевізору, але не думав, що вона — така. Хортиця більше, ширше, глибше твого уявлення про неї — тебе просто розпирають емоції! Наприклад, коли бачив кінний театр по телевізору, то подумав — ну, забава, то все впливає відразу на всі почуття», — розповідав мені на пленері 2005 року Олександр Дишко із Луцька.
Тоді Олександр Дишко висловив асоціативні враження про Хортиці у стилі сюрреалізму – на одній із його картин древня кам’яна баба дивиться на тебе оком справжньої жінки.
На виставці «Хортиця крізь віки та війну» організатори намагались витримати баланс між реалистичными і більш сучасними роботами, щоб кожен міг знайти для себе цікаве. Я б ще включила у виставку роботи польских художників, з європейським підходом до мистецтва, серед яких є доволі оригінальні.
Приходьте!
«Хортиця крізь віки та війну» працюватиме до 17 листопада. Також в рамках пленеру будуть проводити безкоштовні майстер-класи. Але поспішайте реєструватись, місця бронюють швидко — слідкуйте на сторінці Центру сучасного мистецтва Запоріжжя у фейсбуці.
Галерея «Запоріжжя» відкрита з cереди по неділю, з 10.00 до 19.00.
Вхід безкоштовний.
Т. 050-424-20-54.
Ми писали, що можна побачити Запоріжжя очима художниць з інших міст — відкрили незвичайну виставку. Нещодавно п’ять художниць сучасного мистецтва місяць жили у прифронтовому Запоріжжі — яким вони побачили наше місто дивіться на новій виставці «Голоси міста» у новій галереї «Zaporizhzhia Biruchiy Art Centre» Центру сучасного мистецтва, що на проспекті Соборному, 145. Вхід також безкоштовний.
Фото автора
