Всеукраїнська експозиція вшановує Опанаса Сластьона — уродженця Бердянська, митця-збирача кобзарської традиції та творця українського модерну
У Полтавському художньому музеї імені Миколи Ярошенка відкрилася Всеукраїнська виставка «Предтеча», присвячена 170-річчю від дня народження Опанаса Сластьона — художника, етнографа, архітектора і вченого, чия творчість стала фундаментом формування українського національного стилю. Про це повідомляється на сайті «Новини Полтавщини».
Читайте також: «Це має значення» для ЗСУ — у Європі звучав гуцул-метал від гурту «Карна» (фото)
Ця експозиція — не просто вшанування пам’яті митця, а діалог поколінь: сучасні художники осмислюють його ідеї, продовжуючи традицію, яку він започаткував понад століття тому.
Виставка зібрала понад 120 творів живопису, графіки та декоративно-ужиткового мистецтва з усієї України — від Одеси й Харкова до Закарпаття та Кривого Рогу. Географія учасників вражає, як і жанрове розмаїття: поряд із полотнами, натхненними кобзарськими образами, експонуються сучасні інтерпретації народних символів, архітектурні візії та абстрактні композиції. У центрі експозиції — дві роботи самого Сластьона: «Жниці» та «На річці Рось» із фондів музею. Вони нагадують про джерело — про художника, який умів поєднувати етнографічну точність із глибокою поезією повсякденного життя України.
Хто такий Опанас Сластьон?
Народжений у 1855 році в Бердянську, але глибоко пов’язаний із Полтавщиною, Сластьон став одним із найпослідовніших творців українського відродження. Він створив унікальну галерею портретів кобзарів, фіксуючи не лише їхні обличчя, а й голос культури, що зникав. Він був першим, хто почав записувати кобзарські думи на фонограф, зберігаючи усну традицію для науки.
На початку ХХ століття Сластьон переїхав до Миргорода, де викладав у мистецько-промисловій школі, розвивав народні промисли, ініціював створення музею, підтримував молодих митців. Як архітектор, він став одним із засновників українського модерну, заклавши принцип — народне мистецтво може бути основою професійної культури.
Митець прожив складне життя, став свідком революцій, репресій та голоду. У розпал Голодомору, 24 вересня 1933 року, Опанас Сластьон помер у Миргороді. Похований на Троїцькому кладовищі.
Чому «Предтеча»?
Назва виставки відображає суть його спадщини: Сластьон не просто творив, а випереджав час. Він показав, що українська культура — це не фольклористичний спомин, а жива сила, здатна ставати стилем, школою, мистецькою мовою.
За словами організаторів сьогодні, в умовах війни, ця виставка звучить особливо гостро. Вона доводить: українське мистецтво — незламне. Як і сто років тому, воно виростає з любові до землі, мови та облич людей.
Раніше ми повідомляли про те, що у Запоріжжі з’явилась інсталяція «ПАМ’ЯТАЙ»
