На передовій порятунку: історія захисника з Запоріжжя Віталія Бенька
Віталій Бенько у 2013 році закінчив училище №8, здобувши професію машиніста крана – справу, про яку мріяв із дитинства. Того ж року розпочав роботу на Запоріжсталі, де працював крановим машиністом. Згодом перейшов до Метінвест Машинері, де продовжив працювати за фахом.
Мирне життя промисловця змінила війна. Про повномасштабне вторгнення Віталій дізнався від рідних, які з перших днів опинилися в окупації. Це стало точкою, після якої він прийняв рішення стати на захист рідної землі та своєї родини.
«У мене є особистий рахунок до цієї війни. І він почався в той день, коли мої рідні опинилися під окупацією. Нікому не побажаю такої долі», — згадує Віталій.
У 2022 році Віталій вступив до лав Збройних сил України та приєднався до 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша. Після навчання вирушив на Вугледарський напрямок, де ніс службу на посаді стрільця-зенітника.
Попри складні умови війни, життя воїна не зупинилося. Навесні 2023 року Віталій зустрів свою кохану, а вже у 2024 році створив родину – сьогодні разом із дружиною виховує доньку.
Влітку 2024 року він виконував бойові завдання на Сватівському напрямку Харківської області. Під позивним «Беня» брав участь у відбитті ворожих штурмів. Завдяки навичкам водіння він і зараз здійснює ротації бойових груп та евакуацію поранених з поля бою – роботу, від якої часто залежать життя побратимів.
«Ця робота потребує рішучості та швидкості – від неї залежить здоров’я і життя побратимів. Коли везеш хлопців з нуля, максимально зосереджений на порятунку. Я не можу підвести їх, їхні родини чи зірвати бойове завдання», – зазначає воїн.
За службу Віталій отримав чимало відзнак, зокрема відзнаку Президента України «За оборону України», нагрудний знак «Золотий хрест» та «Хрест воїна-єгеря» І ступеня.
Сьогодні Віталій продовжує службу та зізнається: найбільше сумує за рідним краєм, родиною і колективом.
«Ми з побратимами робимо все можливе, щоб наблизити мир. Хочемо повернутися до родин, до нормального життя і праці. Шлях, який ми вже пройшли, непростий, але правильний. Кожен має працювати на перемогу там, де він є, не опускати рук як би складно не було. Відчуваючи підтримку одне одного, ми обов’язково все вивеземо», – підсумовує Віталій.
Наразі бійці 68-ї окремої єгерської бригади, де служить Віталій, потребують підтримки. Ворог посилює тиск на Покровському напрямку, і кожна ротація – це ризик для життя та техніки.
Підрозділ збирає кошти на автомобіль, критично необхідний для виконання бойових завдань.
Ціль: 250 000 грн.
Банка: https://send.monobank.ua/jar/HJUjn8Ku2
Картка: 4874 1000 2905 1714.
Долучайтеся до підтримки!
