У Центрі культурних послуг «Заводський» відновили масштабне настінне панно невідомого автора
У Запоріжжі відновили старовинний стінопис, який десятиліттями залишався занедбаним і поступово руйнувався. Йдеться про масштабне панно у приміщенні Центру культурних послуг «Заводський» — колишнього Палацу культури «Заводський». Про це повідомили на сторінці Центру культурних послуг Запоріжжя у фейсбуці.
Читайте також: Запорізькі художники перетворили трансформаторну будку на яскравий артоб’єкт — фото
Роботу орієнтовно датують 1970-ми роками. Її авторство документально не підтверджене, проте, за спогадами, можливим автором є Володимир Хомчик — художник, який працював у сфері декоративного мистецтва та був пов’язаний із Запоріжжям.
Панно являє собою горизонтально витягнуту композицію завдовжки близько 7–8 метрів і заввишки приблизно 3 метри. Особливою деталлю стінопису були два кольорові склоблоки розміром приблизно 15×15 сантиметрів, вмонтовані у стіну.
Раніше вони підсвічувалися зсередини і органічно вписувалися в композицію як джерела світла. Нині ці елементи втрачені — отвори забиті дошками ДВП.
До початку реставрації стан панно був украй поганим: значні втрати фарбового шару, відшарування штукатурки, тріщини, механічні пошкодження, а також наслідки недавніх ремонтних робіт.
За відновлення взялися художниця — учениця художньої школи Катерина Носаль та майстер-штукатур Тетяна Олександрівна. Робота тривала два тижні. Спершу Тетяна Олександрівна делікатно відновила основу, зберігши максимально можливу площу оригінального шару.
Після цього Катерина Носаль відтворювала втрачені фрагменти шляхом тонального підбору кольору — фасадні барвники змішувалися з водоемульсійною фарбою для досягнення звучання, максимально наближеного до оригіналу.
«Цей стінопис є нагадуванням про втрату, занедбаність, пам’ять і відповідальність. Ми не знаємо точно, хто його створив. Ми не знаємо його назви. Але ми знаємо, що він є частиною нашої культурної ідентичності, і саме тому його важливо зберегти», — зазначила художниця у своїй сторінці у соцмережі.
Катерина Носаль також висловила сподівання, що вітраж, який раніше існував при вході до будівлі, та гобелени, що нині зберігаються у підвальних приміщеннях і не експонуються, будуть знайдені та повернуті до простору, для якого вони були створені.
Окрім того, художниця сподівається, що втрачені кольорові склоблоки замінять підходящою альтернативою, аби зберегти первісний вигляд монументальної роботи.
«Культура не зникає одразу — вона зникає тоді, коли ми перестаємо її помічати», — підсумувала мисткиня.
Раніше ми повідомляли, хто прикрасив запорізьку багатоповерхівку розписами в стилі Марії Примаченко
