Від ресторану до фронту — як мешканка Токмака рятує життя наших захисників на передовій (фото)

Від ресторану до фронту - як мешканка Токмака рятує життя наших захисників на передовій (фото)

Рестораторка, волонтерка, медикиня — історія Тетяни з Токмака, яка не здалася

Тетяна з Токмака до повномасштабного вторгнення була рестораторкою: 13 років успішно вела власний бізнес і трохи цікавилася медициною. Перші вісім місяців війни допомагала іншим — вивозила людей із Маріуполя, годувала переселенців та облаштувала місце для їхньої ночівлі у своєму ресторані.

Її історію розповіли на сторінці 108 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ у фейсбуці.

Читайте також: Пішки під освітлювальними ракетами — бойовий медик про складну евакуацію побратимів на Запорізькому напрямку

«Я також контактувала з нашими хлопцями і максимально надавала їм інформацію про переміщення росіян, — згадує Тетяна про перші місяці війни. — Потрапила в полон і потім просто, забравши доньку та маму інваліда, тікала з міста. Бог допоміг, попри всі випробування та загрози, вдалося пройти через фільтраційний табір і добратися до своїх».

Після загибелі рідного брата Тетяна вирішила долучитися до ЗСУ. Зараз вона служить медиком у 108-й окремій бригаді територіальної оборони.

Її бойове псевдо — «Сура», що у перекладі з єврейської означає «ангел–охоронець для всіх, хто  потребує». Медикиня Тетяна сама обрала його, адже змістовне наповнення дуже імпонувало.

«Я прагнула воювати і пішла в ТЦК. Брати мене не хотіли, тому що мені було 48 років, але я залюбки підписала контракт. Вже в навчальному центрі зрозуміла, ким я хочу і маю бути на війні, і для чого я сюди йшла», — каже Тетяна.

Тетяна вирішила стати саме медиком. Тактичну медицину в навчальному центрі вчила з самовіддачею, навіть брала додаткові завдання, аби лише займатися та дізнаватися більше про свій майбутній бойовий фах. Згодом у 108-й бригаді ТрО «Сура» пройшла курси бойового медика та медичної сестри.

Зараз вона виїжджає на чергування, на «евак». Її почали задіювати на полігоні в якості інструктора для бійців. Ще раніше Тетяна працювала в стабілізаційному пункті.

«У мене старший син на війні, а мала доня з мамою. Я маю бути для них прикладом», — ділиться медикиня.

Медикиня відтоді намагається рятувати кожного воїна, хто потребує медичної допомоги.

«Моя мрія: мати своє житло, так як я втратила його через окупацію. І вона вже потихеньку збулась. Звичайно, дуже хочу свій ресторан, адже це — моя улюблена мирна праця», — розповідає Тетяна.

Донька підтримує маму.

«Спочатку вона плакала, скучала, тоді їй було дев’ять рочків, а зараз — дванадцять, тому вона розуміє, навіщо я тут. Все розуміє! І їй довелося теж багато пережити, пройти через стрес, але впоралась. А як інакше? У нас майже вся сім’я — військова! Хочу, аби мої діти і онуки жили нарешті вільно, без війни. Щоб моя маленька чотирирічна онука при звуках сирени не бігла з ковдрочкою в коридор… Щоб ми ніколи не хоронили своїх дітей. Молодших братів!», — каже Тетяна.

Тетяна «Сура» — приклад сміливості та відданості, яка змінила життя з мирного бізнесу на фронтову службу заради захисту своєї країни та людей, що її потребують.

Раніше ми розповідали про бійця Запорізької окремої бригади ТрО, який відбивав штурми цілий місяць і разом з побратимами утримував позиції на Харківщині.

Джерело

Новости Запорожья