Там, де вирішувалася доля міста — історія Соборної площі
На початку історії Олександрівська Соборна площа була справжнім центром громадського життя — чимось на кшталт громадського хабу, де вирішувалися усі найважливіші справи міської громади.
Місто тривалий час жило здебільшого за власними традиціями і правилами, а не під повним контролем імперських законів. Для цього громада потребувала зручного спільного місця, де всі власники будинків і дворів могли збиратися, радитися й ухвалювати важливі рішення.
Про це розповіли на сторінці «Нотатки Новицького: від Олександрівська до Запоріжжя» у фейсбуці.
Читайте також: Пережив кілька історичних епох — у Запоріжжі 119 років тому затвердили будівництво прибуткового будинку
Якщо ще до 1810-х років такі зібрання відбувалися у старій частині міста — біля перехрестя сучасних вулиць Святого Миколая, Троїцької та Поштової, — то з часом людей ставало все більше, і потрібен був більший майданчик. Такою «агорою» і стала Соборна площа, яку почали використовувати для сходок із 1820-х років.
Можна сказати, що Соборна площа була місцем, де кожен міг висловитися про найважливіше для громади.
Коли зборів не було, площа перетворювалася на базар — торгівля тут вирувала.
Нижче — план міста Олександрівськ 1835 р.: у синьому кружечку – старий адміністративно-діловий центр, у червоному – історична Соборна площа.
Згодом, коли звичаєвий порядок почав занепадати, площа втратила свою багатофункціональність і стала переважно торговим осередком. Із 1870-х років її почали забудовувати торговими рядами.
Читайте також: Нові сенси — що зараз знаходиться у найвідоміших історичних будівлях Запоріжжя (фото)
Варто знати, що нинішня площа Соборна біля Покровського собору — це вже інше місце, аніж перша історична Соборна площа.
Раніше там стояв дерев’яний Покровський собор у стилі запорозької храмової архітектури. Коли у 1890 році збудували новий мурований храм, стару церкву розібрали, а територію використовували, серед іншого, як церковне кладовище.
Дерев’яний Покровський собор, що не зберігся до наших днів
Споруда собору 1890 року була побудована у популярному в позаминулому столітті російсько-візантійському стилі. Свого часу храм був зачинений «совєтами» та зруйнований напередодні Другої світової війни. Але саме за його зразком у 1993 році почали будувати сучасний кафедральний Свято-Покровський собор.
Свято-Покровський кафедральний собор заввишки 53 метри, яким ми звикли його бачити, був освячений (тобто — офіційно відкритий) 14 жовтня 2007 року. І досі він лишається однією з візитівок Запоріжжя.
Але цікаво те, що справжньою «спадкоємницею» тієї першої Соборної площі є не сучасна Соборна площа перед храмом, а сквер Піонерів, чий занепад та відновлення — окрема цікава сторінка в історії Запоріжжя.
