Представник Метінвесту закликав створити індустріальну політику, що підтримає великі підприємства та поверне кваліфіковані кадри
Про інструменти відродження української промисловості та чинники, що стримують її розвиток, розповів керівник офісу генерального директора Групи Метінвест Олександр Водовіз на Київському міжнародному економічному форумі (КМЕФ).
Форум зібрав близько 90 експертів з України, Австрії, Азербайджану, Латвії, Польщі, Словаччини, США та Фінляндії. Серед них — представники влади, бізнесу, дослідницьких інституцій, військовослужбовці, журналісти, спортсмени, письменники, освітяни та науковці.
Читайте також: Метінвест Політехніка впроваджує політику використання генеративного штучного інтелекту в освітню та наукову діяльність
Олександр Водовіз узяв участь у панелі Make Ukraine Industrial Again. До дискусії долучилися керівники компаній umgi, МХП, BGV Group Management, а також представники Верховної Ради України та урядових структур Латвії.
За словами керівника офісу гендиректора Метінвесту, під час інтеграції в Європу українському бізнесу доведеться самостійно виборювати своє місце, адже конкурентів там не чекають. Для успіху потрібна підтримка стратегічних галузей промисловості з боку влади та готовність бізнесу до партнерства з державою.
«Наприклад, у металургії коефіцієнт зайнятості становить 1:8 — один із найвищих серед усіх галузей. Одне робоче місце у сталевій промисловості створює роботу ще для восьми фахівців у суміжних секторах», — сказав він.
Як відродити індустрію
Підприємства Метінвесту продовжують працювати в умовах обстрілів та знеструмлень, тому пріоритет компанії — не розвиток та інвестиції, а виживання.
«Зі 110 тисяч працівників у нас залишилося 50 тисяч. Ми втратили половину бізнесу, а іншу половину продовжують руйнувати. Проте навіть сьогодні ми є експортером №1 в Україні. Це означає, що економіка скоротилася вдвічі. І не варто вірити цифрам, які малюють картину «все добре» — час виходити з цієї теплої ванни», — зауважив Олександр Водовіз.
За його словами, й у Європі, й в Україні економіку рухають уперед великі корпорації, що здатні реалізовувати масштабні проєкти. Коли йдеться про відродження індустрії, варто перестати оперувати цифрами $100–300 млн. Адже проєкти такої вартості не здатні створити потужну промисловість, не стануть рушіями економіки й не забезпечать бажане зростання ВВП.
Лише в Метінвесті кредитний портфель становить $2,5 млрд. А, наприклад, розробка кар’єру рідкісноземельних мінералів потребує $1,5 млрд початкових інвестицій тільки на зняття 50-метрового шару ґрунту.
«Якщо ми хочемо рухатися вперед, Україні потрібна глобальна індустріальна політика на рівні законодавства, яка сприяла б розвитку промисловості, подібно до практики США та Німеччини. Така політика передбачає великі проєкти, що залучають суміжні галузі та дають змогу ефективно використовувати конкурентні переваги країни»,— сказав Олександр Водовіз.
Народний депутат України, координатор політики «Зроблено в Україні» у Верховній Раді Дмитро Кисилевський вважає, що в основі індустріальної стратегії має лежати розвиток великого бізнесу.
«Політика держави на 60% орієнтована на малий та середній бізнес. І я вважаю це проблемою. Україна не може існувати без великого бізнесу. Маємо думати, як великі компанії могли б розвиватися та бути ефективними в країні. І що саме має робити держава, щоб виростити національних чемпіонів. У німецькій промисловій стратегії майже нічого немає про ФОПів, але є окремий розділ про Siemens, і нам варто подумати про такий підхід», — зазначив він.
Які перешкоди для індустріалізації
Одна з проблем, що заважає розвиватися індустрії — доступ до фінансування.
«Є програма Ukraine Facility на $8 млрд. Близько 160 компаній, серед яких і наша, подали свої проєкти, але доступ до цих коштів заблокований. Хотілося б, щоб уряд звернув на це увагу», — пояснив він.
Ще одна проблема — зовнішнє кредитування. Нацбанк провів велику роботу, значно лібералізувавши умови та надавши бізнесу можливість виплачувати відсотки за облігаціями. Водночас виплата основної суми за облігаціями наразі неможлива, й у 2026 році компанії можуть опинитися на межі дефолту.
Найбільшим викликом для промисловості залишається брак кадрів. Керівник офісу гендиректора Метінвесту вважає, що уряд має вжити заходів, щоб утримати людей в країні навіть попри війну.
Інша проблема промисловців — непередбачуваність тарифної політики. «У нас немає арбітра, який міг би розсудити бізнес і державні монополії — «Укренерго» та «Укрзалізницю». Уряд займає пасивну позицію — самі розбирайтеся. Так інвестори до країни не прийдуть: вони хочуть передбачуваності», — пояснив Олександр Водовіз.
Раніше ми писали, як війна перекроїла українську промисловість: хто втрачає, а хто зростає
