Хортицький район Запоріжжя відзначив 30-річчя
19 січня у Хортицього району ювілейний день народження — 30-річчя. На сьогодні це наймолодший район (не мікрорайон, а саме район) у Запоріжжі. Ювілей відзначили урочистими привітаннями, нагородженнями від обласної, міської, районної влади та виступами талановитої молоді й дітей. І, звичайно, хвилиною мовчання та подякою нашим захисникам та захисницям.
На заході в безпечному місці, де зібрали найактивніших жителів району, побувала і журналістка zprz.city.
Читайте також: Хортицький район Запоріжжя хотіли назвати інакше — хто запропонував красиву назву
Тут виступали співак, вокаліст запорізького гурту «FAR4», учасник телепроєкту «Голос країни-12» Михайло Герасимчук, вокальна студія «Art-Style», студія сучасної української пісні “Лілея”, клуб спортивного бального танцю «DanceLife» та інші колективи й виконавці міста.
Привітати хортичан завітав голова Запорізької обласної державної адміністрації Іван Федоров:
«Дійсно, Хортицький район один з екологічно чистіших, один із затишних у Запоріжжі. Але, як і всі райони Запоріжжя, наш обласний центр і Запорізька область, бореться з викликами, які ми всі відчуваємо під час війни. За це хочу подякувати всій команді адміністрації Хортицького району. Це було б не можливо без дружньої команди і без підтримки мешканців».
19 січня 1995 року Верховна Рада України ухвалила рішення про створення Хортицького району — є відповідна постанова. Раніше він був Хортицьким житломасивом і належав до Дніпровського (тоді Ленінського) району.
Рішення про створення Хортицького житломасиву виникло ще 1960 року. Архітекторами були Микола Булахов, Сергій Шестопал та інші.
У березні 1969 року в районі теперішньої зупинки «Лахтинська» розпочали будівництво перших житлових будинків Хортицького району. Про це написано на камені перед входом до скверу Героїв Національної гвардії України (колишній «Ювілейний»), нарешті нещодавно оновленого.
Одна з відомих жителів Хортицького району, секретар Запорізької міської ради Регіна Харченко, зізналась під час привітання:
«Це дуже щемливе свято. 1969 рік — це і рік народження моїх батьків. А я тут живу якраз 30 років, з 1995 року. Це рідне місце. Знаю всі дитячі садочки, я змінила три. Бо мої батьки були вчителями й коли вони змінювали місце роботи, то треба було змінювати садочок, щоб забирати звідти дитину. Дуже люблю свою школу і вважаю її однією з найкращих в місті, 45-ту гімназію».
До речі, автор цих рядків теж закінчила 45-ту школу, тоді — з естетичним ухилом.
«З багатьма місцями району пов’язані приємні спогади з дитинства і юності»
Дитинство керівника Хортицього району, який очолює його з травня 2024 року, Сергія Ільченка, теж було пов’язане з «Бабуркою» (так називають в народі цей район). Про це ексклюзивно дізнавалась після заходу журналістка zprz.city.
Сергій Ільченко розповів:
— Живу у Дніпровському районі. Але виріс у Хортицькому — тут мої рідні, тут моя матуся і бабуся проживають. Проводив тут літні канікули, вихідні. Мені зрозумілі кожна вулиця, кожен парк, сквер і я вважаю, що це теж мій рідний район.
Найулюбленіші місця у Хортицькому районі — це, безумовно, схили Дніпра і наш вже оновлений парк Героїв Національної гвардії України. А глобально з багатьма місцями району пов’язані приємні спогади з дитинства і юності.
— Цікаво, чи є серед жителів Хортицього району відомі люди?
— Співак Арсен Мірзоян, фотохудожник Ігор Лавров (бліцінтерв’ю з ними читайте в кінці публікації. — Ред.).
У нас дуже активні волонтери, які живуть у Хортицькому районі — Сергій Авдієнко, Любов Ніколенко.
Читайте також: У Запоріжжі відкрився третій Незламний хаб — де знаходиться та як виглядає (фото)
— Скільки мешканців зараз живуть у Хортицькому районі?
— На даний час понад 100 тисяч мешканців. Звісно, є тимчасово переміщені особи. Точно знаю, що велика кількість переселенців прийняли рішення залишитись у Хортицькому районі після нашої безумовної перемоги над ворогом. А це показник комфортності, показник довіри. І ціль, яку собі ставила пів року тому Хортицька районна адміністрація — в першу чергу, повернути довіру до влади. Вважаю, що ми йдемо до цієї цілі й вже досягли порозуміння.
— Що, на вашу думку, найголовніше зробили за ці пів року?
— Найголовніше, що ми підняли питання, які не підіймались десятками років, і почали вирішувати їх. Зокрема, про ситуацію з аварійними ділянками парка Героїв Національної гвардії України, що тривала з 2016 року. Тепер хлопцям туди не соромно і дівчину привести. Це і вулиці, які стають кращими. І боротьба зі звалищами, зі спорудами, що спотворювали наш район. Впевнений, що 2025 рік стане продовженням розвитку Хортицького району і міста в цілому.
Відомі хортичани
Про улюблені місця в Хортицькому районі, яку школу тут закінчили та як пов’язана їхня творчість з Бабуркою — про це журналістка zprz.city поцікавилась у відомих запоріжців.
Арсен Мірзоян, співак (відповів онлайн з Києва, де зараз живе):
На фото: Арсен Мірзоян з сином в Хортицькому районі, липень 2022 року
«Народився я у 2-му пологовому (на Металургів був раніше такий) і перші два роки прожив на Павло-Кичкасі. А потім у 1980 році зʼявились три висотки в Хортицькому районі, присвячені Олімпіаді. Так що з 1980 року і до переїзду в Київ я прожив на Бабурці — виходить, понад тридцять років. Закінчив 49-ту школу.
Моє улюблене місце на Бабурці — скелі Щука. Майже щодня влітку ходили стрибати у воду — там різни висоти, від 2 до 14 м, екстрим на будь-який смак. А взимку, звісно, ганяли на санчатах, малими в першій балці. Бо є і друга — та що примикає до села Бабурка. Там теж любили малими лазити по ярам.
Знаковим був і ПК «Хортицький», саме в його підвалах зароджувалася моя любов до рок-музики. Перші репетиції, перший рок-н-рол…
Взагалі, люблю Бабурку за свіже повітря і за те, що багато просторих парків. Навколо дуже багато місцин з гарною природою. Річки: Нижня Хортиця, Середня Хортиця (Бабурка), Верхня Хортиця (урочище Вирва) і до самого острова Хортиця рукою подати.
Навіть взяв псевдонім Арсен Мірзоян-Бабурка. Хоча спочатку був гурт «Бабурка». Одного разу ми брали участь у проєкті «Свіжа Кров» (здається у 2005-му), куди мене запросив Олександр Положинський. Тоді новостворений мною гурт називався «Тотем». Але Положинський сказав, що знає щонайменше п’ять груп з такою назвою і попросив вигадати таку, якої точно ні у кого нема. Так нас вперше і затитрували «Бабурка». Обрали, щоб точно ніде не було такої назви, тим паче, що я з Бабурки. А потім, коли гурт розвалився, я взяв псевдонім Арсен Мірзоян-Бабурка.
Можна сказати, що одна моя пісня присвячена Бабурці — «М’яч». Це моя метафора прощання з дитинством. Ніхто ж не пам’ятає, як від тебе пішло дитинство. А є якісь знакові випадки у житті. Для мене таким став випадок, коли від мене відплив мій гандбольний м’яч. Це були 1990-ті роки. Бабине літо, жовтень. Ми пішли після тренування на скелю Чорт біля Дніпра. Я ненароком випустив м’яч із сумки й він поскакав у воду. Це був мій особистий ігровий м’яч і втратити його дуже прикро. Вже хотів за ним стрибати. А течія на Старому Дніпрі сильна, вода холодна. І мене утримували та відмовляли. М’яч був яскраво-синій, і я ще довго спостерігав, як він від мене спливає».
Ігор Лавров, фотохудожник:
«Народився і прожив у Хортицькому районі 36 років (26 січня Ігорю Лаврову виповнюється 37 років. — Ред.). Вчився в 99-му ліцеї, а закінчив 106-ту школу — вона ближче до мене, живу у 17-му мікрорайоні.
Улюблене місце в районі — колишній парк Ювілейний, а тепер Героїв Національної гвардії України. Красивий парк, улюблене місце для молоді. Коли був школярем, то постійно там гуляв з друзями.
В Хортицькому районі люблю фотографувати мурал з водоспадом* і взагалі різні мальовничі місця».
До речі, Ігор Лавров отримав на заході подяку від Хортицької райадміністрації.
Читайте також: Як великий кінотеатр перетворився на Палац культури — нова історія Запоріжжя
*Найбільший мурал Хортицького району — «Водоспад» (або «Водоспад на Бабурці»). Його висота 33 м, ширина — 14 м. Розпис займає весь торець однієї з дев’ятиповерхівок на вул. Калнишевського, в районі гіпермаркету «Епіцентр». Розпис був створений у 2018 році в рамках соціального проєкту «City Face». Його автор — художник-мураліст Володимир Пастушак з Києва. Допомагали запорізькі художники Максим Тунік та Юрій Троян. У 2020 році «Водоспад» «перерізали» слідами відремонтованих будівельних швів. Після ремонту їх не зафарбували.
Ми писали, що раніше було на території Хортицького району, чому в народі його називають Бабуркою та інші цікаві й не дуже відомі факти.
Фото автора (у тому числі з архіву), з сайту Державного архіву Запорізької області, а також фото з календаря Ігоря Лаврова на 2025 рік «Запоріжжя GALAXY»
