За інформацією: Суспільне Запоріжжя.
Медикиня на псевдо Стрілка. Фото: Суспільне Запоріжжя
За час служби Стрілка змінила три підрозділи, пройшла Харківський та Бахмутський напрямки:
"В спецпідрозділі “Схід” у Харкові, там були мої перші ротації, там був мій перший медевак, який ми збирали власноруч. Ми супроводжувати також Харківський контрнаступ. Це все продовжувалось десь до осені, доки я не перейшла в інший добровольчий підрозділ “Хартія” і в “Хартії” я вже була.. Там і Харківська область, певні напрямки і Бахмут також пройшла".
Військова на псевдо Стрілка в евакуаційній автівці. Фото: Суспільне Запоріжжя
Військовослужбовиця Стрілка за два роки пройшла шлях від солдатки до санітарної інструкторки підрозділу. Змінити свою бойову професію їй запропонувала посестра — тоді у підрозділі не вистачало другого медика:
"Це була моя перша посестра, Світлана, яку я досі згадую з великою душевною теплотою. Вона мене багато чому навчила, що я зараз вмію.І завдяки їй я стала медиком, яким я є. Вона дає мені такої мотивації, що незважаючи ні на що треба йти далі. От в мене є рюкзак, в мене є швидка, і я буду тут доки щось не станеться".
Саме завдяки посестрі дівчина й отримала свій псевдо Стрілка:
"У Світлани позивний “Білка”. Всі думають, який же позивний, і тут так “Білка, білка, Білка і Стрілка. О будеш Стрілка”. В мене багато подруг також військовослужбовиць, ну і такі позивні, як Стрілки ще ні разу не бачила. Такий унікальний скажімо позивний".
Аптечка в евакуаційній машині військової Стрілки. Фото: Суспільне Запоріжжя
Зараз медикиня Стрілка — головний медик роти, займається евакуацією поранених побратимів та надає їм першу допомогу:
"Безпосередньо евакуація поранених на швидкій: приносять пораненого, або по рації передають, що є поранений. Виїжджає екіпаж: я, другий медик і водій. Оглядаємо, завантажуємо в швидку, в швидкій вже безпосередньо надається весь обсяг допомоги, який ми встигаємо надати за шлях евакуації і передаємо вже медикам на іншому рівні".
Стрілка розповіла, батьки про вибір доньки дізнались не одразу:
"На здивування, мама сприйняла це спокійно. Вона розуміла, що мене не зупинити, я піду, і що вона там буде мене вмовляти, то нема сенсу. А тато не знав, доки я не мобілізувалася вже в бригаду. Не кожна мама або батько радіють, якщо дитина бере зараз участь у війні. Але в мене немає іншого вибору, тому мушу бути тут. Тут моє місце".
Евакуаційна автівка бригади НГУ «Спартан», у якій працює військова Стрілка. Фото: Суспільне Запоріжжя
У своєму підрозділі Стрілка — єдина дівчина, тож, як зізналася, іноді їй не вистачає жіночого спілкування:
"Іноді звісно не вистачає, щоб от жінка. Поговорити з нею, щось обговорити своє, якісь душевні переживання. Ті самі: “А, яку фарбу ти використовуєш?”. Я спілкуюсь і з цивільними подругами, і з військовослужбовицями, які в інших підрозділах. І от завдяки ним я отримую таку дозу спілкування за день".
Зараз у дівчини немає медичної освіти, втім, впевнена Стрілка, після завершення війни вона б хотіла пов'язати своє саме з порятунком життів:
"Я навчалась на юридичному факультеті в Ярослава Мудрого, тобто в мене немає медосвіти. Я закінчила буквально того літа, факультет прокуратури, отримала диплом дистанційно. Я розумію, що, якщо обирати між медициною та юридичним правом, то медицина, хоча я і не вчилась, але медицина це моє, мені це подобається. І я думаю, якщо все буде благополучно, після завершення всього цього, я вступлю до медичного університету".
Медикиня Стрілка на фоні евакуаційної автівки. Фото: Суспільне Запоріжжя
