США підвищили мита на імпорт сталі до 50 відсотків, і це може боляче вдарити по українських експортерах
Оголошене президентом США Дональдом Трампом підвищення імпортного мита на сталь і алюміній до 50% (із попереднього рівня в 25%) уже з 4 червня почало позначатися на глобальній динаміці ринку. Цей крок пояснюється міркуваннями національної безпеки США і покликаний стимулювати розвиток внутрішнього виробництва та завантаження потужностей у американській металургії. Водночас, він потенційно спричинить нову хвилю торгових бар’єрів у світі, підвищуючи рівень напруженості на ринку. Про це йдеться в матеріалі GMK Center.
США: короткострокове зростання цін і нестабільний попит
Підвищення мита призвело до миттєвого коригування цін на внутрішньому ринку: вартість арматури підскочила на $60, до $810–840 за коротку тонну, тоді як гарячекатаний рулон подорожчав лише на $20, до $870–890. Прогнозується, що ціни можуть повернутися до березневих максимумів на рівні $950, однак на заваді цьому може стати слабкий попит. Час очікування поставок становить лише 3–4 тижні, що свідчить про недостатню завантаженість замовленнями та обмежену здатність виробників перекласти додаткові витрати на покупців.
Брухт: вплив знижується через глобальну слабкість
Історично ціни на металобрухт реагували на зміни тарифної політики США: наприклад, у березні підняття мита до 25% призвело до зростання вартості брухту на $30/т. Проте цього разу ефект буде менш відчутним — слабкість глобального ринку сталі стримує будь-які суттєві коливання. Туреччина, один із ключових імпортерів американського брухту, не готова платити більше через ціновий тиск з боку азіатських конкурентів і складну ситуацію на ринку доменного виробництва. В результаті — після короткого зростання ціни в Туреччині знову знизилися до $335–340 CFR.
ЄС: загроза експорту і падіння цін
Європейський союз, який щороку експортував у США до 3,8 млн тонн сталі, вже відчув наслідки нових мит. Попри те, що у квітні експорт знизився лише на 13% у річному вимірі, з липня очікується значне або й повне припинення поставок через втрату цінової конкурентоспроможності. Це посилить проблему надлишкової пропозиції в ЄС, де навіть за умов зростання бар’єрів завантаження виробничих потужностей тримається лише на рівні 70%. Результат — падіння локальних цін на €50 за тонну.
Водночас, європейські урядовці можуть скористатися ситуацією для запровадження власних торгових обмежень. Підвищення мит у США дає для цього формальну підставу, і європейські галузеві об’єднання вже закликають до рішучих дій у відповідь.
Китайський фактор: зростання експорту й тиск на ціни
Китай, який стикається з проблемами внутрішнього попиту, суттєво активізував експортну діяльність: за перші п’ять місяців 2025 року обсяг експорту сталі зріс на 9% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Хоча прямі поставки китайської сталі до США залишаються незначними, побічний вплив через продукцію сталезалежних галузей відчутно впливає на світовий ринок.
Зниження цін на сталь у Китаї спричинило падіння експортних котирувань у країнах Азії загалом. Це й стало основним джерелом глобального цінового тиску. Дешевий імпорт витісняє локальне виробництво, штовхаючи ціни вниз до рівнів, що не покривають витрати. У результаті компанії по всьому світу втрачають ліквідність і можливість інвестувати, зокрема в модернізацію чи проєкти із забезпечення сталості. Усе це веде до зниження виробництва в багатьох регіонах як прямий наслідок тарифної політики США.
Україна: ціновий тиск і ризики для експорту руди
Українська металургія також відчуває наслідки нових американських тарифів. По-перше, зниження світових цін змушує українських експортерів зменшувати вартість продукції, щоб залишатись конкурентоспроможними. По-друге, падають ціни на залізну руду — один із ключових українських експортних товарів. У квітні–травні середня ціна на сировину з вмістом Fe62% у Китаї становила $98/т, а станом на 10 червня впала до $92,3/т, що вже нижче рівня рентабельності для більшості виробників.
Як наслідок, обсяги постачання українського залізорудного концентрату в Китай можуть скоротитися. Загалом, за підсумками року прогнозується падіння експорту руди з України на 15%. Уже в січні–квітні 2025 року показник зменшився на 10%.
Торгові важелі: США готуються до переговорів
Хоча базове 25-відсоткове мито (секція 232) у США наразі зберігається й не підлягає скасуванню, нове 50% мито створює додаткові можливості для торгового тиску. Це підвищення може використовуватись як інструмент для укладання нових угод. Таким чином, американська сталеливарна галузь отримує потужний стимул, а Вашингтон — аргумент у майбутніх торгових дискусіях.
Яскравий приклад — угода США з Великою Британією, в межах якої британські компанії змогли зменшити навантаження до 25% мита, що стало перевагою перед іншими експортерами. Тепер навіть базове 25% мито вже сприймається не як загроза, а як полегшення.
Досвід показав, що тарифи стали дієвим інструментом для запуску переговорів. Найбільші торгові партнери США вже ініціювали перемовини щодо зменшення тиску. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн озвучила 9 липня як потенційну дату досягнення угоди, що може знизити напруження на європейському ринку й підтримати споживачів сталі.
Паралельно ведуться переговори й з Китаєм. Очевидно, на досягнення домовленостей з Пекіном знадобиться більше часу, але успішне укладення торгової угоди могло б значно покращити ділові очікування в Китаї та стабілізувати ситуацію на глобальному ринку сталі.
