95 років виповнилося від дня народження Степана Кириченка – людини, завдяки якій Хортиця стала заповідником
«Хортиця має говорити. Про славу, біль і надію», – казав Степан Кириченко, краєзнавець, один із тих, хто перетворив острів на символ української історії. Про цю непересічну людину розповіли у пресслужбі заповідника.
Степан Кириченко народився 5 липня 1930 року на Дніпропетровщині. За освітою історик, працював учителем, а згодом – на керівних посадах у сфері культури Запорізької області.
Читайте також: Одне з трьох — на Хортиці збереглося рідкісне видання «Гайдамаків» Шевченка
За його сприяння створена філія Хортицького заповідника «Запорізький дуб», проведена реконструкція будівель Запорізької Обласної філармонії та Музично-драматичного театру, розпочато будівництво Обласної універсальної наукової бібліотеки, музичного училища, Художнього музею, цирку, Палацу спорту «Юність» тощо.
Навіть історія першого фотоклубу в Запоріжжі почалася з того, що у 1963 р. до Обласного управління культури звернулися його організатори-фотолюбителі з проханням надати приміщення для роботи та фотовиставок. Степан Кириченко одразу пішов назустріч – і клуб «оселився» за адресою вул. Тургенєва, 25 (нині – вул. Левка Лук’яненка, 25).
Степан Кириченко також був автором книги «З любов’ю до краю Запорізького», де поділився своїми роздумами та спогадами про рідний край.
Але головною справою життя стала Хортиця. У 1965 році Кириченко разом з однодумцями домігся, щоб острів офіційно став державним історико-культурним заповідником. Їх підтримали відомі письменники й науковці.
Читайте також: Скелі, що пам’ятають тисячоліття — археологи натрапили на унікальні знахідки поблизу Хортиці (фото)
Але у 1973 р. Політбюро ЦК КПУ своїм рішенням скасовує створення унікального меморіального комплексу й перетворює його на філіал краєзнавчого музею. Замість Музею історії запорозького козацтва було вирішено створити музей історії Запоріжжя, адже акцент на національній історії та героїці козацтва явно не відповідав офіційній політиці партії.
Ініціатори створення Хортицького заповідника зазнали утисків та репресій, втративши свої посади та здоров’я.
Після проголошення Незалежності ідея відродилася: у 1992 році музей козацтва повернув своє ім’я.
Степан Кириченко працював над книжками, ділився знаннями, залишався людиною, яка відчувала відповідальність за пам’ять про минуле.
У 1993 році йому присвоїли звання Заслуженого працівника культури України. Він відійшов у вічність у 2003-му.
На Хортиці сьогодні є меморіальна дошка – нагадування про людину, без якої заповідник міг так і не народитися.
Раніше ми писали, що на Хортиці відкрили пам’ятний знак Вячеславу Зайцеву — співробітнику Національного заповідника, громадському діячу та воїну, який загинув 5 жовтня 2022 року, захищаючи Україну від російської агресії.
Фото авторки, зі сторінки заповідника «Хортиця» у фейсбуці
