10 вересня 1806 року відбулось перше в історії Олександрівського повіту зібрання місцевого дворянства
Влітку 1806 року сталась важлива подія для майбутнього Запоріжжя — Олександрівськ отримав статус міста. Ми писали, що це було 5 червня 1806 року. Олександрівськ становиться повітовим центром – столицею нового Олександрівського повіту. До цього ж він був посадом, поселенням міського типу*.
А 10 вересня відбувається перше в історії Олександрівського повіту зібрання місцевого дворянства. Про це відомий краєзнавець, військовий Роман Акбаш розповідає на своєму сайті akbash.zp.ua. І цитує історик, археолога, етнографа-фольклориста та збирача запорізької старовини Якова Новицького:
«По распоряжению Екатеринославского гражданского губернатора, действительного статского советника Петра Ивановича фон-Берга, на 10 сентября 1806 года в посаде Александровске назначено было под председательством Павлоградского уездного предводителя дворянства, полковника Павла Алексеевича Хандалеева, дворянское собрание для избрания должностных лиц в уездных учреждениях».
За словами Романа Акбаша, на цьому зібранні обирається й перший повітовий маршалок («предводитель уездного дворянства»). Їм стає Емануїл Іванович Марк – титулярний радник (згодом – колезький асесор), один із поміщиків Олександрівського повіту. Очолювати місцеве дворянство Марк буде до 1815 року.
До речі, згадки його прізвища й досі існують у міському просторі. У народі Марка називали Маркусом. Звідси одна з народних історичних назв Павло-Кічкаса (Марк колись був його власником) – Маркусівка. Про цей топонім той же Новицький писав, що у 19 столітті його вживали значно частіше за офіційну назву «Павло-Кічкас». Того ж походження і назва Маркусової балки – одного з урочищ на території сучасного Заводського району.
*Нагадаємо, що у 1795 році Олександрівський форштадт — населений пункт при Олександрівській фортеці — отримав статус посада, поселення міського типу. Тоді він був частиною Новомосковського повіту.
Олександрівськ перейменували у Запоріжжя у 1921 році.
Ми писали історію будівлі Запорізького обласного історико-краєзнавчого музею імені Якова Новицького, яку називали будинком дворянського зібрання. Спорудження розпочалося у 1913 році. Спочатку будівля призначалася для Земської управи. В її просторих залах проходили важливі засідання, а частину приміщень було відведено під спеціалізовані музеї – будівельного відділу на першому поверсі та агрономічного на третьому.
