Юристка розповіла про законну черговість отримання спадщини
Хто і як може отримати спадщину – завжди нагальні питання. Відповіді на ці питання залежать від того, чи залишила померла особа заповіт. Більше про це розповіла адвокатка Дар’я Тарасенко.
Читайте також: Догляд за чоловіком з інвалідністю — чи зараховується цей період до трудового стажу
Зазначається, якщо заповіт був — спадщину отримає той чи ті, хто зазначені в заповіті. Але з нюансами. Якщо ж заповіту не було (а також якщо заповіт був визнаний недійсним, у випадку неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини) — спадкування відбуватиметься за наступними правилами:
1. Спадщину отримують діти померлого, чоловік чи дружина, а також батьки — в рівних частинах. Якщо дітей немає в живих, але є онуки — то спадкують також і онуки.
2. Якщо немає жодної особи з п. 1 — спадщину отримають брати, сестри, дід, баба та онуки — в рівних частинах.
3. Якщо немає нікого з п. 1 та 2 — рідні дядьки, тітки, племінники.
4. Якщо немає нікого з п. 1-3 — особи, що проживали з померлим однією сім’єю не менш ніж п’ять років до моменту відкриття спадку.
5. Якщо немає нікого з п. 1-4 — утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї. Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім’ї спадкодавця, але не менш як п’ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.
Також існує так зване «спадкування за правом представлення» — коли хтось із родичів, визначених в черзі спадкування, помер раніше за спадкодавця — і замість них спадщину отримують їх діти. Із цим краще розбиратись разом із адвокатом, наголосила юристка.
А тепер про нюанс при наявності заповіту, про які писали вище.
Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки не можуть бути позбавлені спадщини. Якщо вони не зазначені в заповіті, то належна їм частка у спадщині розраховується так:
- розраховуємо, яку частку кожен з них отримав би, якби заповіту не було
- отримане значення ділимо навпіл.
Приклад ситуації
Припустімо, спадкодавець мав дружину, неповнолітню дитину і брата. До своєї смерті він встиг скласти заповіт, відповідно до якого він все своє майно заповідав дружині.
Брат спадщину не отримає — оскільки він і в заповіті не зазначений, і права на обов’язкову частку не має.
Дитина в заповіті не зазначена, але вона має право на обов’язкову частку. Якби заповіту не було, спадщина ділилась би порівну між дитиною та дружиною (кожній 50%). Але оскільки заповіт є, дитина отримає половину від цієї частки, тобто 25%.
Решту отримає дружина, оскільки вона зазначена в заповіті, — 75%.
Раніше ми розповідали, як запоріжцям оформити субсидію, якщо хтось із членів родини перебуває за кордоном.
