Online трансляция

Європейська зелена угода: чи можливо захистити клімат і вільну торгівлю? Думка виробника сталі

3 марта 2021

Європейська зелена угода спрямована на те, щоб до 2050 року зробити Європу кліматично нейтральною за допомогою низки цільових програм, зокрема в енергетичному та будівельному секторах. 40% споживання енергії припадає на будівлі, і вважається, що інновації в цій галузі допоможуть людям значно скоротити витрати на енергію.

Юрій Риженков, генеральний директор Групи Метінвест, глобального виробника сталі, вважає угоду безумовно позитивною ініціативою, в той же час відзначаючи можливі складнощі і наслідки від її впровадження для ринку.

Метінвест — міжнародна вертикально інтегрована група металургійних і гірничодобувних компаній з активами в ЄС, Україні, Великобританії та США, стратегічне бачення якого — стати провідним вертикально інтегрованим виробником сталі в Європі. Компанія поставила сталь для будівництва нового генуезького моста в Італії, хмарочоса The Shard в Лондоні, Hudson Yards в Нью-Йорку і багатьох інших об’єктів по всьому світу.

Що стало для вас основними викликами і досягненнями в неспокійному 2020 році? І яку роль європейський ринок відіграв у розвитку міжнародного бізнесу компанії?

Ринок ЄС становить приблизно третину наших міжнародних продажів. Там знаходяться наші чотири перекатних заводу: в Італії, Болгарії та Великобританії. По суті, ми європейська компанія з українським корінням. Незважаючи на сильний вплив пандемії СOVID-19 на рівень попиту і пропозиції в першій половині 2020 року і тимчасову зупинку наших італійських заводів в період першої хвилі локдаунов, нам вдалося реалізувати багато важливих проекти в Європі і не тільки, зберегти робочі місця, забезпечити безпеку наших співробітників і завершити рік з хорошими показниками.

Одним з найбільш пам’ятних і хвилюючих для нас проектів став новий генуезький міст в Італії, спроектований видатним генуезьким архітектором Ренцо Піано і побудований з металу, виробленого на заводах Групи Метінвест в Італії і України. У рекордні терміни ми поставили для проекту більш 18 000 тонн металу, і менше ніж через рік новий міст був введений в експлуатацію.

Більш того, я можу сказати, що 2020 й зробив нас більш стійкими і як бізнес, і як команду. Наша продукція представлена ​​в більш ніж 100 країнах світу. Історично ринок України не здатний поглинути наші обсяги виробництва, тому ми диверсифікували наші поставки на інші ринки. Це допомогло нам підтримати обсяги виробництва і рентабельності, зберегти робочі місця і продовжити реалізацію важливої ​​екологічної інвестиційної програми в період кризи. На тлі погіршення ситуації з пандемією нам вдалося забезпечити стабільність для наших співробітників і впоратися з негативними факторами, навіть незважаючи на те, що на відміну від ЄС і США ми не отримали великої підтримки від держави.

На сьогоднішній день ми спостерігаємо стабільне зростання практично на всіх наших ринках, крім ЄС. Однак ми віримо, що розробка промислових проектів в Європі і заходи економічного стимулювання сприятимуть зростанню попиту на метал, який вже починає відновлюватися.

Що саме, на вашу думку, допоможе відновити ринок ЄС? Яким чином попит може пожвавитися після пандемії?

У більшості українських галузей, з якими ми пов’язані, відновлення вже відбулося. В Європі все залежить від конкретної країни. Не варто розглядати європейський ринок як єдине ціле, оскільки те, що працює для Італії, може, наприклад, не працювати для Німеччини. В Італії, частково завдяки зусиллям держави, галузь проявляє ознаки пожвавлення за рахунок великих металомістких інфраструктурних проектів. Хороший тому приклад — Йоніка, великий інфраструктурний проект на півдні Італії, в рамках якого було поставлено близько 40 000 тон нашого металу для будівництва автомагістралей, тунелів і дорожніх естакад загальною протяжністю 38 кілометрів. Цей проект — частина загальноєвропейської програми TEN-T (Транс’європейський транспортна мережа), спрямованої на те, щоб з’єднати різні регіони континенту високошвидкісними автострадами. Я впевнений, що саме масштабні інфраструктурні проекти можуть прискорити відновлення європейського ринку стали і значно збільшити попит на сталь. Ще один важливий фактор — будівельний сектор, який найменше постраждав від пандемії COVID-19 і може успішно розвиватися при правильному стимулюванні економіки.

Якщо говорити про відновлення в ширшому сенсі цього слова, в рамках Європейського зеленого угоди багато компаній і країни останнім часом заявляють про своє бажання вийти на нульовий рівень по викидах вуглецю до 2050 року. Який вплив, на вашу думку, це надасть на металургійну галузь і відносини між ЄС і Україною?

З одного боку, є глобальний тренд і спільне бажання зробити економіку більш вуглецево-нейтральної, і металургійна галузь відіграє тут ключову роль. Однак, щоб досягти нульового показника до 2050 року, Україна і її компаніям знадобиться величезна фінансова допомога. На відміну від багатьох компаній в ЄС, які отримують підтримку від Європейської комісії для модернізації та переходу на зелені технології, українським компаніям доводиться самостійно фінансувати свої проекти з модернізації, оскільки державної допомоги немає.

Наведу приклад з нашого бізнесу: тільки в минулому році Метінвест завершив основні роботи по найбільшому екологічного проекту в історії України — реконструкції аглофабрики на ММК ім. Ілліча. Будівельні роботи активно велися останні п’ять років, при цьому інвестиції перевищують 160 млн доларів США наших власних коштів. В цілому в 2020 році ми направили понад 200 млн доларів США на екологічні проекти, і в цьому році ми плануємо збільшити цю цифру.

Наскільки мені відомо, вже йде процес гармонізації законодавства України з регламентами ЄС з екології та клімату. Україна вже продемонструвала рекордне зниження викидів CO2 в Європі, і ми плануємо і далі рухатися в цьому ж напрямку. Більш того, я вірю, що подальші дії щодо впровадження Україною Європейського зеленого угоди відкриють українським компаніям доступ до фінансових ресурсів для прискорення модернізації та декарбонізації національних галузей.

На 7-му засіданні Ради асоціації Україна-ЄС 11 лютого 2021 роки ЄС привітав прагнення України привести свою політику і законодавство у відповідність з Європейським зеленим курсом. Також обговорювалися такі представляють взаємний інтерес питання, як енергоефективність, водень, галузеві союзи і архітектура управління кліматом. Ця угода однозначно є позитивною ініціативою. Однак деякі механізми Європейського зеленого угоди можуть чинити негативний вплив на торгівлю з ЄС і європейськими споживачами. Я маю на увазі впровадження екологічної мита за імпорт продукції в країни ЄС (Carbon Border Adjustment Mechanism, CBAM), яке в підсумку може стати новим видом торгового обмеження. Нещодавно уряд України заявило про намір взаємодіяти з Європейською комісією з питання CBAM в рамках триваючого діалогу між ЄС і Україною. Ми сподіваємося, що всі можливі наслідки будуть ретельно оцінені і вивчені, перш ніж ЄС прийме рішення про остаточний формат і обсязі застосування CBAM.

Зрештою, для декарбонізації всієї Європи будуть потрібні зусилля кожної конкретної країни, в тому числі і України. При цьому важливо зробити так, щоб декарбонізація не привела до деіндустріалізації ЄС і України зокрема. Імпорт з України є важливою частиною моделі по перекату сталевої продукції, яка приносить значну користь ринку ЄС. Вона дозволяє гнучко адаптуватися до коливань ринку, зберігати роботу численних виробничих потужностей і створювати тисячі робочих місць для працівників сталевої галузі в ЄС. Таким чином, повна інтеграція України в європейську ланцюжок поставок дозволить ще більше зміцнити ринок ЄС і підвищити його стійкість до зовнішніх потрясінь.

Метінвест теж збирається заявити про свої плани по вуглецевої нейтральності?

Заяви робити легко. Але повинен бути план дій. Добрі наміри повинні підкріплюватися реальними кроками, які потрібно зробити для досягнення цієї мети, і наявними ресурсами, щоб обіцянки не виглядали голослівними. Метінвест бере на себе відповідальність за кожне дану обіцянку. Всі наші заяви в частині екології підкріплюються покроковим планом дій із зазначенням обсягів зниження викидів і вартості. Зараз розробляється 10-річна дорожня карта Метінвесту по скороченню викидів CO2. Як тільки у нас буде розуміння, яким чином ми зможемо стати вуглецево-нейтральної компанією, ми оголосимо про це.

Ви згадали, що 2020 рік зробив вашу компанію більш стійкою. Чим ви це поясните?

У 2018-2019 роках ми провели масштабну перезавантаження нашої системи операційної ефективності, і в 2020 році вже могли спостерігати її результати. Ми змогли підвищити ефективність споживання сировини та енергоресурсів, збільшити продуктивність обладнання, оптимізувати логістику, поліпшити продуктовий сортамент і багато іншого. Це посприяло значному зростанню компанії. Ось чому ми продовжуємо рости, і ось що робить нас стійкими. За останні роки було стільки криз, що ми до них уже звикли. Ми сприймаємо кризу як нові умови і шукаємо можливості для зростання в цих умовах. Нам також допомагає залученість співробітників на кожному рівні. З одного боку, співробітники готові долати кризу, а з іншого боку — бути досить гнучкими, щоб адаптуватися і продовжувати розвиватися в нових умовах. Останні роки якраз навчили нас жити в умовах невизначеності, забезпечуючи при цьому стабільну роботу компанії.

Якби не операційні поліпшення, наша прибутковість в 2020 році була б набагато нижче. Ми активно експериментуємо з цифровими технологіями для підвищення ефективності виробництва. За останні три роки ініціативи Метінвесту щодо ощадливого виробництва забезпечили економію на суму понад півмільярда доларів США.

Ринок може то зростати, то падати. У минулому році ситуація на ринку була несприятливою для стали і досить хорошою для залізорудної продукції. Прийнято вважати, що якщо компанія є вертикально інтегрованою, вона менш схильна до змін на ринку. Незважаючи на те що ми повністю покриваємо свої потреби в залізній руді, по вугіллю ми покриваємо лише їх частину. Все інше ми беремо на ринку. З ростом цін на металопрокат та руду зазвичай піднімається вартість сировинної кошика, необхідної для виробництва. І коли ринок росте, наші витрати теж зростають, оскільки вони безпосередньо залежать від зовнішніх ринкових умов, а також від внутрішньої і загальної ефективності Групи, яка генерує прибуток.

Які ваші плани і очікування на 2021 рік? Що на черзі?

В цьому році ми відзначаємо наше 15-річчя і плануємо реалізувати масштабну інвестиційну програму — ключові проекти, спрямовані на розвиток і підвищення внутрішньої ефективності, а також на майбутнє. Це буде одним із знакових подій. При цьому ми продовжимо інвестувати в наші екологічні проекти зі зниження вуглецевого сліду, це важлива частина наших заходів по ESG. У 2021 року ми сподіваємося зберегти досягнуті в 2020 році операційні поліпшення та істотно примножити їх. Увага приділятиметься не тільки виробництву, а й ефективності в закупівлях, продажах та управлінні талантами.

Автор: Телеканал TV5



Главный редактор программы "Новости"
Редакция "Утро с TV5"
TV5 Технический отдел TV5