Як на місці річки у Запоріжжі виникла вулиця Дурна скеля і як вона тепер називається
Вулиця Скельна розташована на лівому березі Запоріжжя й спускається до ріки Дніпро, до урочища Сагайдачного. Ще у минулому сторіччі на її місці текла невеличка річка.
Читайте також: У Запоріжжі впав рівень води у Дніпрі — добре видно залишки дерев’яних мостів 1944 року
Як тут виникла вулиця, що спочатку називалась Дурна скеля, і коли вона стала Скельною zprz.city розповів її житель історик, скульптор, активіст та нацгвардієць Олександр Шкаліков. До речі, у фейсбуці його особиста сторінка називається Дурна скеля.
Для розуміння назви Дурна скеля. В урочищі Сагайдачному є Дурна скеля, точніше її залишки. Зараз через її рештки проходить довга вигнута дамба, що відділяє шлюз Дніпрогесу від русла Нового Дніпра.
Олександр Шкаліков розповідає історію своєї Скельної:
— Колись на місці вулиці була маленька річка, яка текла умовно від сучасної вулиці 12 квітня (тепер — вулиця Героїв Крут. — Ред). А впадала вона там, де зараз знаходиться Музей каміння просто неба. (Ми писали, що цей музей створив Олександр Шкаліков. — Ред.).
1927-1932 рік — будується Соцмісто, Нове Запоріжжя, засипають балки. Тож, ця річка була тут до 1927 року, коли почалось велике будівництво. Воно було пов’язане з Дніпрогесом, а від Дніпрогесу пішло все інше.
Назву річки історики й досі не можуть знайти. Ми її називаємо річка Сагайдачка. Оскільки поруч урочище Сагайдачного, є хоч якась прив’язка. Знайшли тільки одну назву — балка Колодязна. Але це історія міста Олександрівська. Які назви були раніше, тюркські, на жаль по цій місцевості не знайшли.
«У старих хат тут дивна технологія»
На запитання, коли вулиця отримала назву Дурна Скеля, Олександр Шкаліков відповідає:
— Після будівництва Дніпрогесу і Соцміста і, навіть, після 1945 року. Тому що під час будівництва Дніпрогесу і до 1945 року існували селища, які були за бригадами. І ці селища називались прізвищами бригадирів, а вулиць в цій місцевості не було.
А після Другої світової війни ветерани повернулись в зруйноване Соцмісто і їм треба було десь жити, то почали будувати в цьому місці хатинки з усіляких будматеріалів. У старих хат тут дивна технологія — вони схожі на сільські хати, але збудовані з міських матеріалів.
Так виникла вулиця без назви. Її назвали Дурна скеля. Вулиця була прив’язана до 3-го відділення міліції. У нас є такий артефакт (знайшов його) — напівкругла з ліхтарем»бляшанка», яка кріпилась до будинку. На ній було написано вулиця Дурна скеля, хто відповідає за цю частину — 3 відділення міліції й прізвище власника.
А потім наш квартальний приніс мені документ 1961 року. У ньому російською мовою написано: «По многочисленным просьбам жителей Запорожья просим улицу Дурная скала переименовать в улицу Скальную в связи с ее неблагозвучностью».
До речі, історики вважають, що назва Дурна скеля не має негативного значення. (Раніше ми писали, чому ця скеля має таку назву). Так, запорізький історик Олег Власов розповідав, що деякі мовознавці стверджують — давньотюркською мовою слово «дурак» означає «зупинка» в значенні «стійбище, місце проживання» (а азербайджанською – «давай зупинимося»!). Отже, Дурна скеля – це «скеля, біля якої зупиняються, біля якої живуть».
Також ми писали, що, за переказами, місцевість на березі Дніпра отримала назву по імені козака-запорожця Сагайдака, який зі своїми побратимами після зруйнування останньої Запорозької Січі оселився в урочищі, тобто, у ріки.
Фото автора
