Як на глибині 6 метрів передове хірургічне відділення, яке вже врятувало чимало життів військових
Цей підземний медичний госпіталь площею в 500 «квадратів» лікарі називають «андеграундом». Шпиталь облаштований на глибині 6 метрів під землею. Він цілком автономний і максимально втаємничений у цілях безпеки.
Як все влаштовано в цьому унікальному шпиталі, бачили журналісти відання «Укрінформ».
Ініціатором його створення виступив командир угрупування сил та засобів Медичних Сил «Схід» ЗСУ Роман Кузів.
«Мені говорили, що, можливо, я божевільний. Та коли побачили, що такі об’єкти ефективні, то запланували розгортання ще двох – на інших напрямках. Це наша «фішка». Ми перші в світі, хто перемістив під землю передове хірургічне відділення. Є досвід Ізраїлю, який розміщував госпіталь під землею, але там мова про готову інфраструктуру. Це правильно, але у нас завдання інше, нам треба надавати допомогу поблизу лінії зіткнення, треба адаптуватися до умов», – розповідає Роман.
За його словами, підземне передове хірургічне відділення є прототипом лікарні швидкої допомоги великого міста, яка виконує завдання в районі ведення активних бойових дій. Операційна бригада може надавати дуже широкий спектр невідкладної хірургічної меддопомоги. За необхідності долучатимуться вузькі спеціалісти, як нейрохірург тощо.
«Чому було прийнято рішення перейти під землю? Ми не можемо зупинити операцію, наприклад, під час обстрілу. У той же час медики не можуть себе захистити, а противник не дотримується Женевських конвенцій. Одна з наших точок на цьому напрямку обстрілювалася ворогом 16 разів (!). Тому й було прийнято рішення перейти під землю», – пояснює Роман.
Саму модель подібного підземного об’єкту він побачив на фронті, це був маленький штаб командного пункту. Тоді ж подумав: якщо під землею може існувати штаб, то чому не може існувати операційна чи маніпуляційна?
Підземний шпиталь, як власне і командний пункт, про який згадували вище, зробили фахівці Групи Метінвест на непромислових майданчиках, облаштованих компанією спеціально за межами основних виробництв.
Як розповів операційний директор компанії Олександр Мироненко, запит від медиків з’явився досить давно.
«Це старі радянські розробки, які ми вдосконалили. Це наше ноу-хау. Потреба в шпиталях вимірюється десятками. Треба зариватися, і чим глибше, тим безпечніше буде з урахуванням тих засобів ураження, які використовує противник», – розповідає Олександр.
Він пояснює, що після спілкування з військовими медиками з’явилась ідея зробити спеціальну конструкцію, призначену виключно для медичних потреб. Проєкт було розроблено разом з Медичними силами. Базою стала сама «бочка», або ж криївка (так називають конструкції, з яких складається шпиталь), з відповідною інфраструктурою. Перший і поки єдиний діючий зразок було запущено на початку серпня 2024 року.
Як уже зазначалося, шпиталь занурений на глибину 6 метрів, він ретельно вкритий декількома шарами лісу та ґрунту. Всередині є лабораторія, окремо побудована генераторна, каналізаційна система, є автономна свердловина. Це повністю автономний шпиталь.
«Компанія вклала в шпиталь 20 млн грн. З них 7 млн грн – вартість медичного обладнання і 13 млн – «бочки», внутрішнє облаштування і ліс, плюс будівельні роботи. Ми виконали земельні роботи, облаштування деревом, буріння скважини, приміщення під генератор. Зараз ми узгодили з Медичними силами план і сподіваємося в травні відкрити другий шпиталь на одному з напрямків, у червні – третій. Вони будуть трошки іншого формату.
За погодженням із Медичними силами ми внесли деякі конструктивні зміни. Вони менші за розміром – 250 квадратних метрів і компактніші. Це також капітальна споруда, яка буде забезпечувати і безпеку для лікарів, і великі можливості щодо надання допомоги пораненим. Вартість шпиталів – від 12 до 15 млн грн кожен» , – пояснює Мироненко, який курує власне сталеве виробництво Метінвесту в межах мілітарної ініціативи «Сталевий фронт».
Інженери, залучені до розробки проєкту, кажуть, що під час проходження сертифікації було проведено серію випробувань, які довели: конструкція витримує 120-ту міну, 80-ту міну, протитанкову міну; на неї також скидали з дрона три фугаси з зарядом 8 кг тротилу кожен.
«Ушкоджень усередині немає» , – стверджують у компанії.
Олександр Мироненко зізнається, що був вражений, коли почув, скільком військовим вже врятували життя завдяки створеним умовам для повноцінної якісної роботи медиків.
«Рахунок іде на тисячі», – підкреслює він.
Також сьогодні компанія виготовляє сталеві бліндажі, в яких бійці можуть відпочивати, або ж ховатися від обстрілів.
Криївки спочатку буквально «розкатують» зі сталі, а потім складають, наче величезний конструктор. У сталевому бліндажі продумано все до дрібниць: кількість розеток та місце їх розташування, освітлення, запасний вихід, ширина полиці та висота ланцюжка, що її тримає.
Роман Кузів зазначає, що завдяки зусиллям представників компанії та залученню фахівців Медичних сил, конфігурація шпиталю змінювалася близько десяти разів.
«Наразі шпиталь обладнаний усім необхідним, він є еталоном. Усе те, що можна робити в міській лікарні в плані невідкладної хірургії, можна зробити тут. Спроможність шпиталю – до 200 пацієнтів на добу», – уточнює Роман.
Замість операційних ламп тут встановили меблеві, але такі, що дозволяють налаштовувати світло під різними кутами, туди, де воно потрібно.
Доправити пацієнта в шпиталь від переднього краю можна менш ніж за півгодини, за умови, що дрони не будуть дошкуляти. Проте, зараз третина поранень, які отримують військові – саме від fpv-дронів, тож розраховувати на їхню відсутність поки не варто.
Далі – протишоковий стіл, операційна. Серед надсучасного обладнання – прилад, за допомогою якого лікарі можуть проводити оперативні втручання будь-де. Медики називають його «медичний джавелін».
Є в шпиталі реанімація, де важкі пацієнти на апаратах ШВЛ очікують на евакуацію. Кожне приміщення має запасний вихід.
Під час візиту журнралістів головним у хірургічному відділенні був Олександр Головаченко (колеги називають його «Сергійович»). Йому 45 років, у цивільному житті він дитячий хірург з 22-річним стажем роботи.
«Весь шпиталь – це наше робоче місце. Тут усе облаштовано, як треба. Кожен стіл… бачив важких пацієнтів, було таке, що через велику кількість поранених всі ми працювали одночасно. Доставляли до нас і з пошкодженням сонної артерії. При такій травмі людина швидко втрачає кров… ми врятували» , – каже «Сергійович» та додає, що тут, під землею, вони мають усе необхідне, аби надати першу ургентну допомогу .
Більше — у сюжеті «5 редакції»:
