У Запоріжжі відбувся автопробіг на підтримку військовополонених
Десятки автівок з прапорами та плакатами проїхали Запоріжжям, аби вчергове підтримати та нагадати містянам про військовополонених, зниклих безвісти та полеглих, тіла яких ще не повернули додому. Про це повідомляє видання «Трудова слава. Новини Оріхова».
В акції взяли участь рідні військовополонених та небайдужі містяни. Долучилися до автопробігу й військові, які вже повернулися з полону. Зокрема, нацгвардійці військової частини 3033, які обороняли Маріуполь.
Читайте також: 1000 днів полону — додому повернувся морпіх з Бердянська
Один з учасників автопробігу, Володимир, захищав Маріуполь, потрапив в полон при виході з міста. Там пробув два з половиною роки.
“Потягали мене всюди. Всю Донецьку область об’їздив. Там не солодко — знущаються, б’ють. Ми з хлопцями дуже раді, що повернулися додому.
Участь в акції вважаємо для себе важливим рішенням. Коли повернулися, подивилися багато відео про такі акції. Дуже приємно, що виходять навіть люди, чиї родичі не знаходяться у полоні. Не забувають про хлопців, які там.
Хлопцям там дуже тяжко. Ми на собі це відчули. Треба за них боротися. Кожного дня. Там дуже важко без підтримки, усі знаходяться як у вакуумі. Пропаганда там працює дуже добре. Треба боротися за хлопців. Повернемо кожного! І все у нас буде добре”, — каже Володимир.
Ще один Герой, який повернувся з полону і долучився до автопробігу — Данило. Це вже не перша акція, до якої він долучається.
“Намагаюсь, коли є час, долучатися до таких акцій, підтримувати хлопців. Тому що сам був у такій ситуації і розумію, що хоча б такими акціями треба привертати увагу нашої влади, що треба щось робити, бо там дуже багато хлопців, і їх треба звідти витягнути. Хотів би звернутися до військовополонених: “Тримайтеся, хлопці! Все буде добре, все буде Україна. Усі повернуться додому!”, — каже Данило.
Читайте також: «Кохання, що сильніше за зневіру» — в Запоріжжі зняли зворушливий короткометражний фільм
Ще один колишній полонений, Валентин, поділився своєю історією про дорогу додому. В полон потрапив при виході з Маріуполя, а додому повернувся наприкінці грудня 2024 року.
«28 грудня мене вивели з камери, перевдягнули в форму полоненого, посадили в автобус. Понад 6 годин в одному, потім в другому, потім посадили на літак. Потім він десь приземлився, потім знову злетів. Останній раз приземлилися, посадили в автобус.
“Голову не піднімати!”, хоча очі були зав’язані, руки зв’язані. Посадили в автобус і тоді їх старший сказав: “Ні для кого вже не секрет, що ви їдете додому”. Їхали всю ніч. Потім знову в автобус пересадили.
Я вже зрозумів, що нас привезли “куди треба”, коли сказали підняти руки. Нам розв’язали стяжку, розмотали очі. Під’їхали буси з надписом “Білоруська республіка”, звідти почали виносити пакети — вода, предмети першої необхідності. Військовий з їх поліції сказав: “Чекаємо на наших хлопців”.
Години дві чекали. Коли колона з ними заїжджала, зрозумів остаточно, що це обмін. І що все скінчилося і можна якось розслабитися. Нас посадили в автобуси. Зайшли волонтери, Лубінець (Уповноважений ВР з прав людини. — Авт.) зайшов, подякував нам, подякував тим, хто боровся за нас усіх. Ми вдома. І ми повинні боротися за наших хлопців”, — сказав Валентин.
Автопробіг стартував поблизу Центрального парку культури і відпочинку «Дубовий Гай». Учасники прикріпили на автівки прапори, банери, приклеїли плакати з інформацією про тих, на кого чекають з російського полону.
На знак підтримки водії інших машин щосили тисли на клаксони. У супроводі правоохоронців велика колона проїхала центральними вулицями Запоріжжя, щоб привернути увагу якомога більшої кількості людей.
Інформацію про майбутні акції на підтримку військовополонених можна дізнатися завчасно на сторінці організаторки Стелли Орел на фейсбуці. Ми закликаємо підтримувати подібні заходи — це надзвичайно важливо.
Раніше ми писали, що під час одного з обмінів росіяни віддали запоріжця Геннадія Харченко, якого засудили на 25 років.
