Полювання на ворога — сапери ТрО перетворили Запорізький напрямок на поле пасток для окупантів

Полювання на ворога - сапери ТрО перетворили Запорізький напрямок на поле пасток для окупантів

Сержант «Санич»: від інженера теплових мереж до командира саперного відділення на передовій

З початку повномасштабного вторгнення і до 2024 року сержант, відомий під позивним «Санич», служив стрільцем у шостому батальйоні та пройшов усі гарячі напрямки батальйону. Він брав участь у контрнаступі 2023 року та в обороні на Куп’янщині.

Історію Героя розповіли на сторінці Запорізької окремої бригади територіальної оборони у фейсбуці.

Читайте також: Від ресторану до фронту — як мешканка Токмака рятує життя наших захисників на передовій (фото)

Сьогодні «Санич» є командиром відділення інженерно-саперного взводу 110-ї бригади територіальної оборони. У мирному житті він працював інженером у «Міських теплових мережах» Запоріжжя. Тепер його спеціальність — встановлювати пастки для окупанта.

«Робота не на камеру. Днями встановили п’ять мін і все через пару днів дві з них спрацювали під час ворожого штурму. Тут більше як на полюванні: ставиш пастку — і чекай», — пояснює він.

За його словами, відділення вже встановило сотні таких пасток.

На Курахівському напрямку вони мінували поля, щоб закрити ворогу шлях. На Куп’янському встановлювали вибухові «шлагбауми». А нині, на Запорізькому напрямку, «Санич» відкрив для себе ефективність невибухових загороджень.

«Спочатку чесно думав — дурня. А потім сиджу на стрімі і бачу, як їхня “буханка” в нашу проволоку влізла. Туди-сюди, а ніяк. Була умора, справді», — усміхається він.

Робота сапера — це не лише поле бою. Це також і документи, облік та звіти. Між виїздами «Санич» заповнює всю необхідну документацію.

«У мене на столі папка — така ж бойова зброя, як і встановлені міни чи загородження», — додає він.

Особистий мотив сержанта простий і зрозумілий: його родина та батьки залишаються у Запоріжжі та категорично не хочуть виїжджати з рідного міста.

«Я воюю за свою родину. Щоби російські окупанти не дійшли до Запоріжжя, далі вглиб країни. Треба їх стримувати тут, — пояснює він. — Проблема в одному — людей не вистачає».

І все ж він продовжує вести своє відділення, бо знає: кожна перешкода, кожна пастка — це шанс для побратимів вижити і шанс для України вистояти.

Раніше ми розповідали про бійця Запорізької окремої бригади ТрО, який відбивав штурми цілий місяць і разом з побратимами утримував позиції на Харківщині.

Джерело

Новости Запорожья