Пікапи, боєкомплект і нічні рейди у Запорізькій бригаді ТрО
«Бармен» – водій-електрик та солдат 2-ї стрілецької роти 3-го батальйону Територіальної оборони. У цивільному житті він працював у комунальному підприємстві «Зеленбуд».
Історію військового розповіли на сторінці 110 окремої бригади Територіальної оборони у фейсбуці. За його словами, усе почалося з повістки.
Читайте також: Пішки під освітлювальними ракетами — бойовий медик про складну евакуацію побратимів на Запорізькому напрямку
«Мені додому принесли повістку. Прийшов до територіального центру комплектування та соціальної підтримки – і тепер я виконую завдання у 3 батальйоні ТрО. Вже три роки в строю – контрнаступ 2023 року, Сумський кордон, Харківські бої і знову Запорізький напрямок. Багато подій відбулося», – розповів він.
Сьогодні «Бармен» доставляє на позиції боєприпаси, воду та провіант.
«Вночі переміщуємося без світла. Організм працює на межі можливостей. І евакуацію здійснюю – поранених та полеглих побратимів. Нещодавно видали прилад нічного бачення. Тепер стало полегше.
Днями їхав і знаю, що там воронка від КАБу була на дорозі. Нас мали зустріти із червоним ліхтариком. Ледве помітив та ледь не занурився у ту воронку повністю, бо дуже темно було. Машина була завантажена. Довелося іншою машиною витягати. Зараз ворог дуже далеко залітає, дрони ворожі постійно полюють на машини. Всюди треба бути дуже уважним», – каже військовослужбовець.
За його словами, на початку війни рухались здебільшого на бусах і трохи на УАЗах.
«А тепер майже всі пікапи та позашляховики. Ми їх вантажимо добряче. А їхати треба швидко. Підвіска ледь витримує. Після нещодавнього виїзду на задній ресорі із п’яти листів залишився цілим лише один. Довелося поміняти ресору. Після наступного виїзду довелося замінити передній підшипник маточини. Ремонтуємо самостійно, довелося закупити відповідний інструмент. А що робити? Вдень ремонтуємо – вночі їздимо», – зазначив він.
Свого часу, на Харківському напрямку, у складі першої стрілецької роти виходив на позиції, багато доводилося ходити пішки.
«Чудово розумію хлопців, яким доводиться руками заносити на позиції все необхідне. Тому намагаюся заїхати якнайближче. Але в той же час треба і про безпеку думати», – поділився солдат.
За час служби він отримав 5 відзнак, крайня нагорода – відзнака За незламність духу.
Раніше ми розповідали про бійця Запорізької окремої бригади ТрО, який відбивав штурми цілий місяць і разом з побратимами утримував позиції на Харківщині.
