Краєзнавці показали унікальне історичне фото підвісного містка в Гуляйполі
Неймовірне фото підвісного містка через річку Гайчур, що з’єднував центр Гуляйполя із районом Косівцева, опублікували на сторінці «Гуляйпільських старожитностей» у фейсбуці.
Фото 1961 року було зроблене з боку міста з виглядом на початок вулиці Набережної та початком вулиці Дачної.
Підвісна кладка була збудована після Другої світової війни, та проіснувала до початку 2000 рр., коли була замінена на бетонний пішохідний місток (його зруйнували російські обстріли під час повномасштабної війни).
Нижче — більш «сучасні» фото підвісного містка, зроблені в 2008 році:
До Другої світової війни на цьому ж місці знаходився перший дерев’яний міст через річку в межах міста, що був збудований на початку 19 ст. на Маріупольському тракті між містами Катеринослав (Дніпро) та Маріуполь.
Перейшовши місток ви потрапляли на Косівцеву — район, що отримав назву від прізвища поміщиків, дворян Косовцевих, садиба та земля яких знаходилась на цьому місці в часи Російської імперії (нині територія психіатричної лікарні). Хутір Косовцевих мав офіційну назву Сігор — що вживалась паралельно з назвою Косівцева.
В період махновського руху на території садиби діяла анархічна комуна, а початку 1920 рр. на території колишньої садиби Косовцевих більшовики організували Першу гуляйпільську більшовицьку комуну.
Читайте також: Заснував нащадок гетьмана — як у Запорізькій області виникло село з подвійною назвою
Також, на території сучасного району Косівцева існував хутір Борисів — власність єврейської родини купців першої гільдії Кернерів. При хуторі працював завод сільськогосподарських машин та знарядь та паровий млин торгового дому «Борис Кернер та сини». В садибі Кернерів жив відомий літератор, син засновника хутора — Гірш Кернер (Грицько Кернеренко).
Край нинішньої Косівцевої на виїзді на село Варварівку був окремим населеним пунктом — хутором Карманова. Він належав родині купця 2 гільдії, підприємцю Борису Карманову, який май при хуторі найбільший на Гуляйпільщині цегельно-черепичний завод.
Всі ці окремі населені пункти були офіційно приєднані до Гуляйполя у 1920-х рр.
Раніше ми розповідали, як неподалік Гуляйполя утворилося село Затишшя.
