Олександр Канкрін займався у місті земельними реформами та збагатив бюджет Олександрівська
136 років тому, 14 вересня 1888 року, влада Олександрівська нагородила першим званням Почесного Громадянина міста графа Олександра Канкріна. Чим саме граф заслужив це звання найпершим в історії, розповідаємо сьогодні, на основі роботи історика Ігоря Кочергіна.
Читайте також: Від земської управи до краєзнавчого музею – історія запорізької величної будівлі (фото)
Родина Канкріних була відома на території Катеринославщини за часів царської імперії. Вони були заможними землевласниками та бізнесменами, багато членів родини займали впливові посади, як то Єгор Канкрін, який свого часу займав посаду міністра фінансів російської імперії цілих 21 рік. Землі, які він викупив після своєї відставки, згодом перейшли його синам — Віктору, Оскару та Олександру.
Всі троє братів брали участь у Кримській війні, за що згодом старший Олександр отримав посаду маршалкома дворянства Олександрівського повіту. Не в останню чергу, Канкріна обрали на посаду через численні землеволодіння на території повіту.
Напередодні селянської реформи 1861 року, яка скасувала кріпосне право, Олександра Канкріна обрали в комітет, який мав впроваджувати цю реформу на території Катеринославщини. Олександр та його брат Віктор мали понад 1000 кріпаків та заздалегідь уклали з ними угоду й залишили при собі більшу частину земель.
Коли ж господарство почало занепадати, Канкріни взяли участь у роботі новостворених самоврядних земських установ. Завдяки цьому вони сподівалися поліпшити умови ведення господарства в усіх землевласництвах. Три роки Олександр був головою повітової управи Олександрівського земського зібрання і зробив за цей час чимало корисного для міста. Ось що пише про це Ігор Кочергін:
«Під час його роботи було виявлено 67 тис. дес. землі необкладених податком. Земська управа обклала податками все нерухоме майно в повіті й тим самим полегшила податок на землю, розподіливши його між усіма землевласниками. Окрім цього натуральна підводна повинність була замінена грошовою, знайдено гроші на розвиток поштової служби, забезпечено успішну боротьбу з ховрашками, які були серйозною загрозою для врожаїв у середині ХІХ ст., організовано злагоджену роботу канцелярії земської управи».
При чому, діяв Олександр і у шкоду собі задля блага більшості. Податками були обкладені й землі, які не залучалися в сільському господарстві, зокрема, плавні. Олександр і сам володів плавнями, тому відтоді почав сам сплачувати податки. Хоча пізніше він попрохає звільнити власні плавні від збору, Олександру відмовлять і запроваджена ним політика продовжить діяти.
Завдяки таким крокам бюджет Олександрівська значно поповнився грошима, що дозволило розвинути мережу шкіл, лікарень, доріг та покращити ситуацію у сільському господарстві. Олександр також займався і благодійністю.
На початку 70-х Олександр Канкрін відійшов від політики та став займатися домашніми справами. А у 1888 році йому нарешті було надане звання Почесного Громадянина міста Олександрівськ, про яке просили ще у 1869 році, на піку діяльності Олександра.
Раніше ми розповідали, як в Олександрівську будували нинішню «Запорізьку політехніку», будівництвом якої займався племінник Олександра Канкріна, граф Іван Канкрін.
