За інформацією: Суспільне Запоріжжя.
Сергій Білівненко, запорізький історик. Фото: Суспільне Запоріжжя
На початку травня Україна відзначає День памʼяті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років. Втім, у 2024 році в Україні досі триває війна за власну свободу — з 2014 року й до сьогодні. Жителі Запорізького регіону, хто став свідком трагічних подій Другої світової, у розмовах часто порівнюють їх з подіями сучасного повномасштабного вторгнення.
Про паралелі між Другою світовою війною, про політику пам'яті Росії та те, що розповідають нині сучасники війни 1939-1945 років — розповів запорізький науковець, кандидат історичних наук Сергій Білівненко в етері Українського радіо Запоріжжя.
За словами історика, формування власного наративу щодо Другої світової війни бере свій початок з часів розпаду Радянського Союзу та створенням окремих політик пам'яті для України та Росії:
"Росія рухається в фарватері імперської радянської політики з "побєдобєсієм" як найбільшою геостратегічною геополітичною перемогою для СРСР у ХХ столітті, коли було сформовано культ "Великої Вітчизняної війни". Після цього вся радянська, потім російська пропаганда направлена на культивування цієї ідеї, яка у нас сумновідома, як "можемо повторити".
Зруйнований російськими обстрілами центральний меморіал загиблим гуляйпільцям та воїнів, загиблих під час звільнення міста від німецької окупації. Гуляйполе, 9 травня 2023 року. Facebook/ Гуляйпільські старожитності
Ідея російської політики про "боротьбу з нацизмом" прищеплюється людям у вигляді символів, зокрема і георгіївської стрічки:
"Розпочалося ведення культу георгіївської стрічки, як стрічки, яка символізувала Орден Перемоги. По суті, нацизм і сталінізм були дуже близькими, пропагуючи з одного боку верховенство певної нації. Тоталітарні держави, тоталітарні режими, вони рухаються в одній системі, а те, що було взяту цю символіку (зетки і все інше), воно пасувало їм як окупантам. Тобто росіяни чітко розуміли, що вони є окупантом".
Вирізка із газети «Червоне Запоріжжя», 25 грудня 1939 року. Facebook/ Нотатки Новицького: від Олександрівська до Запоріжжя
Через це, як зазначив Сергій Білівненко, будь-які недружні настрої до України зі сторони Росії апелювали саме до подій Другої Світової війни, коли українців звинувачували у націоналізмі, який російська пропаганда подає як відгалуження нацизму:
"Ці звинувачення завжди супроводжувалися негативною конотацією, такими назвами, як бандерівці. І це означало, по суті, бандити, зарізяки, які знищували мирне населення. І ці апеляції в російській пропаганді постійно повторювалися, були певними страшилками і педалювалися через різну систему засобів масової інформації".
