Будинок на Соборному, 218 став символом добробуту та архітектурної вишуканості
На Соборному проспекті, 218, стоїть житловий будинок керівних кадрів, зведений у 1941 році архітекторами Дерябіним та Орловим.
Попри те, що перші мешканці стикалися з комунальними труднощами і декілька сімей могли ділити одну квартиру, будинок став символом добробуту та комфорту, якими радянська влада винагороджувала лояльних партійних та промислових керівників.
Про цю будівлю розповіли на сторінці «Нотатки Новицького: від Олександрівська до Запоріжжя» у фейсбуці.
Читайте також: Підгодоване місце – якою була запорізька площа за 40 років до появи там McDonald’s
Сусідній будинок на проспекті 216 здавався схожим, але це лише ілюзія: у їхніх проєктах використано різні, якісно відмінні типи житлових секцій.
На кожен сходовий майданчик будинку керівних кадрів припадає лише дві квартири – трикімнатна та чотирикімнатна, а просторі сходові клітини з трьох маршів підкреслюють його номенклатурну вишуканість.
Будівля зазнала мінімальних руйнувань під час Другої світової війни, тож майже одразу після початку відновлювальних робіт на Запорізькому промисловому майданчику її тимчасово заселили працівники Дніпробуду, за домовленістю із головним власником – заводом «Запоріжсталь».
Читайте також: Гості з великого екрана – як у запоріжців прямо вдома знімали кіно
Архітектурна доля «номенклатурного гнізда» виявилася напрочуд щасливою: на всіх етапах будівництва і капітального ремонту його супроводжував один із авторів проєкту – Георгій Орлов.
Повоєнне оформлення фасадів менше покладалося на декоративні прийоми, але зберегло оригінальний довоєнний задум.
Ніші лоджій, динамічна композиція спарених вікон, пілястри верхнього поверху створюють гармонійний і виразний архітектурний образ.
На першому поверсі в наріжному торговому об’ємі розташовувалася крамниця «Галантерея і трикотаж», відома всім модницям міста, що лише підсилювало відчуття будинку як справжньої оази сталінського комфорту.
Цей будинок – не лише житло, а пам’ять епохи, втілення архітектурної думки та суспільної ієрархії, яка формувала обличчя Запоріжжя у 1940-х. А просторі сходи та світлі квартири досі пам’ятають кроки тих, хто вперше ступав у цей простір понад вісімдесят років тому.
Раніше ми розповідали, чому в Запоріжжі будинки-башти на Соборному могли так і не з’явитися.
