Ноктюрни Шопена виконав піаніст-віртуоз з Дніпра Гліб Адлуцький
У Запорізькій обласній філармонії відбувся вечір фортепіанної музики, присвячений ноктюрнам Фридерика Шопена. Гостем програми став піаніст з Дніпра, лауреат міжнародних конкурсів Гліб Адлуцький. Він представив запорізькій публіці програму, повністю побудовану на музиці Шопена.
Атмосферу вечора доповнила ведуча програми Юлія Дар’їна, яка допомогла створити відчуття елегантності та камерності події.
Це був не просто концерт із набором творів, а скоріше цілісна музична історія.
Читайте також: Джаз як подорож у часі: у Запоріжжі прозвучала «Серенада сонячної долини» (фото)
Програма концерту складалася з ноктюрнів Фридерика Шопена, і це дуже особливий жанр його музики. Якщо пояснювати просто, ноктюрни — це ніби маленькі музичні історії про нічний стан людини. Але це не обов’язково про саму ніч як час доби, а радше про те, що людина відчуває, коли навколо тихо: спогади, сум, спокій, іноді надія або внутрішня напруга.
Ноктюрни були підібрані так, що створювали відчутний емоційний рух — від більш світлих, спокійних і мелодійних творів до глибших, більш напружених і внутрішньо складних. Спочатку музика звучала легко і ніби “співуче”, вона налаштовувала на спокій.
Далі ставала більш задумливою, з’являлися контрасти і відчуття внутрішнього діалогу. А в пізніших творах уже відчувалася більша глибина — ніби музика переходила в більш особисті, навіть філософські стани.
Загалом програма сприймалася як одна емоційна подорож, де кожен наступний твір ніби змінює настрій і поступово веде слухача від простішого відчуття до більш складного внутрішнього переживання. І в цьому була своя логіка — не хронологічна, а саме емоційна.
Якщо говорити про мої враження, то мені загалом дуже сподобалося. Це був дуже спокійний, ліричний вечір, після якого залишається відчуття внутрішнього відпочинку. Я вийшла з концерту з таким станом, ніби трохи переключилася і просто видихнула після робочого тижня.
Було цікаво спостерігати, як змінюється музика, і разом із цим у мене теж змінювалися думки. Десь з’являлися свої спогади, десь — якісь внутрішні роздуми. Це був такий стан, коли музика не просто звучить, а ніби піднімає всередині щось своє.
Окремо мене вразило, наскільки це було професійно. Гліб Адлуцький грав більш ніж півтори години без перерви, і це, як на мене, дуже велике навантаження.
І ще дуже сподобалася атмосфера. Попри те, що це була велика зала філармонії, відчуття було камерне.
Приглушене світло, один рояль, один виконавець — без зайвих ефектів чи шоу. І саме в цій простоті була своя особлива родзинка.
Це був дуже ліричний, майже поетичний вечір, який запам’ятовується не гучністю, а відчуттями.
Раніше ми писали, які прем’єри покажуть у Запорізькій обласній філармонії у першій половині травня.
Фото: Запорізька обласна філармонія
