Благодійний фонд Support Ukraine Today відкрив у Запоріжжі освітній центр для дітей з родин вимушених переселенців
Проєкт «Створення освітнього хабу для дітей у Запоріжжі» реалізується за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID «Зміцнення громадської довіри (UCBI)».
Центр відкрився 1 липня і вже встиг полюбитися дітворі, яка з задоволенням відвідує різноманітні заняття. Він розташований у підвальному приміщенні, тому під час повітряних тривог перебування у ньому відносно безпечне.
Читайте також: У Запоріжжі стартував проєкт з арттерапії для ВПО, людей з інвалідністю і постраждалих від війни
Серед відвідувачів — діти з Мелітополя, з Мелітопольського району, з Якимівки, з Веселого, з міста Пологи й навіть із Запоріжжя.
Мета створення освітнього центру — допомогти дітям, які пережили втрату освіти через війну, надолужити втрачене та здобути нові знання.
Навчають дітей вчителі з Мелітополя, які працюють тут на волонтерських засадах. Тому у приміщенні можна побачити атрибутику цього тимчасово окупованого міста.
До речі, педагоги займалися з дітьми у просторі допомоги мешканцям Мелітопольської громади «Саме тут», який у квітні зазнав пошкоджень внаслідок ракетної атаки на ЗАЗ. Тому мали можливість вивчити освітні проблеми школярів.
Приміщення для центру орендували за підтримки Мелітопольської громади, а обладнання (планшети, 3D-принтери, інтерактивні панелі, меблі) закупили за кошти донорів.
«Ми працівники саме з міста Мелітополя, але ми готові прийняти дітей з усіх громад області. Першу половину дня у нас проходить формальна освіта для подолання освітніх втрат. З основних предметів — українська мова, математика, історія, географія, біологія. Всі ці предмети були обрані саме за запитом дітей.
Коли батьки звертаються до нас, то ми проводимо спочатку моніторинг рівня знань, а вже після наші викладачі підлаштовують під них освітню програму.
У другій половині дня у нас проходить неформальна освіта — діти навчаються комунікувати один з одним в ігровій формі, з арттерапевтичними методами. З нашими вихованцями працюють і психологи, і соціальні педагоги, бо через війну діти вже відвикли спілкуватися один з одним», — розповіла адміністраторка центру Тетяна Колісник.
За словами Тетяни, дистанційна освіта не дає у повному обсязі спілкування і дуже велика кількість втрат освітніх. Деякі діти не вміють читати, не знають, наприклад, що таке озеро, скільки у світі океанів тощо.
«Через екран їх важко навчити. Соціальний педагог та психолог надають допомогу діткам через різні методи, що дає можливість цим дітям зняти психологічну напругу через війну», — зазначає Тетяна.
Для дітей тут проводять спортивні активності, заняття з арттерапії, тренінги з психологічного розвантаження, квести, кіноклуби, настільні ігри та руханки, різноманітні майстерки.
Читайте також: Лікарка з Мелітополя виїжджала з окупації у рефрижераторі — відео
Школярі вивчають інформатику, 3D-моделювання, проводять заняття з робототехніки. Підлітки люблять грати в настільні ігри, а діти середнього шкільного віку активно долучаються до творчих занять.
Заняття у центрі проводяться на безплатній основі.
“Це дуже важливо, бо у Запоріжжі є центри, які надають ці послуги, але вони платні та далеко не всі батьки можуть собі це дозволити. До нашого центру батьки можуть привести дітей, як зручно їм — на першу половину дня, або тільки на другу.
З наших родзинок – робототехніка, 3D-принтери, а ще кожну п’ятницю для дітей організовуємо кулінарні майстерки. Подекуди діти залишаються вдома на самоті, бо батьки зараз працюють і намагаються забезпечити родину, то діти в таких умовах мають навчитися себе обслуговувати. Саме тому вирішили з колегами спробувати такі кулінарні курси, де зможемо наших дітей навчити приготувати салатик, наліпити вареники.
Дітям це “заходить” вони вже навіть запитують, коли будемо щось робити”, — розповіла Тетяна Колісник.
Читайте також: Український прапор поклали в банку і закопали — як родині з Мелітополя вдалося вирватися з окупації
Приміщення розраховане на одночасне перебування максимум 50 дітей, але в день офіційного відкриття прийшли 52 дитини. Найбільша група – діти молодшого шкільного віку, яких батьки, що працюють, не можуть лишити наодинці.
«Перед запуском нашого центру ми проводили дослідження щодо вивчення потреб дітей. Для цього зверталися до просторів надання допомоги. Наш перший центр працював на базі відкритого простору допомоги «Саме тут», допоки він не потрапив під ракетну атаку у квітні 2024 року. Ми вже тоді бачили зацікавленість батьків, коли ми там проводили невеликі інтерактиви з дітками, поки батьки оформлювали допомогу.
І після проведення моніторингу, виникла ідея створити такий центр. Є діти, що потребують допомоги з навчанням, а для когось важливою складовою є спілкування та підтримання зв’язку з однолітками», — зазначає Тетяна Колісник.
На одному із занять, яке проводилося в освітньому центрі в день його офіційного відкриття, школярі знайомилися з особливістю 3D-моделювання та 3D-друком, а також вивчали основи робототехніки.
Цей напрямок веде вчитель інформатики Мелітопольської гімназії №4 Олександр Ченцов. За словами Олександра Миколайовича, розпочинати навчання в цьому напрямку бажано з «плюс мінус» 9 років, коли є базові знання геометрії, математики, щоб правильно розміщувати фігури між собою.
«В програмі розробляється модель, яку попередньо осмислили. Потім за допомогою іншої програми – слайсера, перетворюється віртуальна 3D-модель на файл G-code, зрозумілий для 3D-принтера. І так відбувається друк. Зараз ви можете побачити, як друкується стіна майбутнього розумного будинку. Згодом всі стіни між собою будуть поєднані, туди буде додана ще електроніка, і діти будуть вивчати, як працює розумний будинок», — поділився Олександр Ченцов.
Вчителька інформатики Мелітопольської гімназії №23 Наталія Корзун також переїхала до Запоріжжя з початку повномасштабного вторгнення. За словами Наталії, її рідний будинок знаходиться в Нікополі, який майже щодня ворог масовано обстрілює.
«Я викладаю програмування, інформатику, робототехніку, допомагаю іншим колегам. Навантаження у нас майже кожного тижня змінюється, але я знаю в принципі всіх дітей, які зараз приходять до нас. Колись на початку це був мелітопольський маленький осередочок, потім він почав розширюватись, почали приходити діти з інших міст.
У нас проходить як офлайн-навчання, так і різноманітні майстерки, гуртки, позашкільна робота. Зараз вже понад 5—10 напрямків роботи і нам хотілося б і надалі розвиватися та масштабуватися», — розказує Наталія Корзун.
Освітній центр працює з понеділка по п’ятницю, з 9.00 до 18.00 за адресою: пр. Соборний, 143
По суті
Малеча долає освітні втрати за авторським курсом «Цікава математика і лагідна українська» в рамках проєкту «Ніколи не здавайся!».
Навчання відбувається відповідно до Типової освітньої програми, яка відповідає Державному стандарту загальної середньої освіти та за підтримки UCBI: Зміцнення громадської довіри в Україні.
Для захопливого та ефективного навчання використовуються різноманітні методи:
- Інтерактивні вправи: «Ранкове коло», «Мікрофон», «Інтелектуальна розминка», «Запитання – відповідь», «Так чи Ні», «Займи позицію», «Чомучки», «Спостерігай і пізнавай», «Незакінчене речення», «Добери риму», «Мозаїка», «Знайди помилку», «Чарівний квадрат».
- Різні форми роботи: робота в групах, робота в парах, фронтальна робота.
Неформальна освіта доступна для відвідувачів за напрямками:
- Соціально-емоційне навчання
- Здоров’язбережувальна компетентність
- Підготовка до дорослого життя
Раніше ми розповідали історію родини з тимчасово окупованого Мелітополя. Тетяна та Михайло разом з двома дітьми — Софією та Артемом — тривалий час прожили в окупації. Вони відмовлялися брати російські документи, тому загарбники приходили до родини з обшуками. Коли тиск став нестерпним, родина прийняла рішення виїжджати.
Також ми розповідали, як евакуювалась через росію інша мешканка Мелітополя. Дівчину допитували три години, ставлячи безглузді запитання, а потім посадили на 12 діб у камеру.
