Ми поспілкувалися з керівником караулу ДСНС до Дня рятівника
17 вересня в Україні відзначається День рятувальника. Це люди, які першими виїжджають на місце надзвичайних ситуацій — гасять пожежі, ліквідують наслідки ракетних ударів, шукають під завалами постраждалих, евакуюють людей з-під обстрілів. Працівники ДСНС цілодобово знаходяться на посту та готові вирушити на будь-який виклик.
До Дня рятувальника ми поспілкувалися з Олексієм Сухоруковим, начальником караулу в пожежній частині, який ліквідовує пожежі та виїжджає на ліквідацію наслідків прильотів.
Читайте також: Запорізький рятувальник евакуював дітей з маріупольської «Азовсталі»
— Це була моя давня дитяча мрія — допомагати людям, але в юному віці я ще не знав, в якому напрямку я буду працювати.
Потім, коли вже закінчував університет за фахом «тренер-викладач», отримав пропозицію піти на роботу в ДСНС — це було у 2019 році. Я погодився, був спочатку пожежним рятувальником, паралельно з цим вступив до університету за спеціальністю.
Закінчив університет в Харкові, став начальником караулу. І вже майже третій рік працюю на цій посаді.
— З якими викликами переважно працюєте?
— В цілому наша робота — це гасіння пожеж, надання допомоги населенню в побутових питаннях. Це може бути й відкривання дверей. Часто буває, що маленькі діти зачиняються в кімнаті й батьки не можуть відкрити двері ззовні. Ми допомагаємо у таких ситуаціях.
Часто виїжджаємо, коли домашній улюбленець, кіт, заліз на дерево, також їх дістаємо. Виїжджаємо на всі звернення, не буває жодного виклику, на який ми б не відреагували.
Звісно, виїжджаємо й на виклики, пов’язані з ракетними обстрілами. Там і гасимо пожежі, і рятуємо людей, дістаємо їх з-під завалів. Ми виконуємо великий спектр задач.
— Наскільки ускладнилась робота з початком повномасштабної війни?
— Роботи стало більше, складної роботи. І більше стало навантаження. Бо коли ти виїжджаєш на місця прильотів, бувають випадків повторних обстрілів. Передбачити це неможливо, бо іноді в таких випадках повітряну тривогу не встигають оголосити.
Робота стала більш відповідальна в тому плані, що бувають випадки, коли після обстрілу є люди під завалами. Ти розумієш, що вони там є, а ти не можеш їм зараз допомогти. Треба певний час для того, щоб зробити для допомоги людям.
Я безпосередньо виїжджаю на місця влучань. У кожної частини ДСНС є свій район відповідальності, свій район виїзду. Я безпосередньо виїжджаю у голові відділення на основній техніці пожежній.
Якщо це наш район виїзду, то я прибуваю на місце надзвичайної ситуації першим. Я вже приймаю рішення, які надалі будуть дуже важливими.
— Як відбувається координація рятувальників, коли вам повідомляють про надзвичайну ситуацію?
— У нас є порядок виїздів на ситуації, якщо стається прильот, нам диспетчери передають максимально повну інформацію. А ми вже дорогою на виклик оцінюємо ситуацію, намагаємося спрогнозувати, що може нас там очікувати.
— Наскільки у роботі допомагає злагодженість колективу?
— Це все залежить від керівників, як керівник організує роботу з особовим складом і буде в дальшому виконувати свої обов’язки. Тим паче кожен пожежний рятувальник знає, що йому потрібно робити на місцях подій.
Кожен розуміє, знає свої обов’язки, хто що повинен виконувати. Це треба контролювати, проводити заняття, підвищувати кваліфікацію,завжди навчатися й вдосконалювати свої навички.
— Як проходить робота в літній період? Бо цього року побільшало викликів через пожежі.
— Так, в цьому році дуже багато пожеж в екосистемі. Хортиця у нас горіла, Дніпровські плавні. І ми майже весь літній період працювали, нас викликали в резервну зміну, бо роботи було дуже багато.
Десь це відбувається через необережне поводження з вогнем, літо, люди відпочивають. Вітер, тим паче зараз з’явився сильний, який це моментально може розповсюджувати на велику площу.
— Який випадок за кар’єру рятувальника найбільш запам’ятався?
— Мабуть, кожен виїзд, він чимось запам’ятовується, вони всі різні. Не буває, що все йде за алгоритмом. Якщо це виїзд у житлові будинки або квартири, ти не знаєш, чи є люди, скільки їх там може бути.
Пригадується випадок з ракетних обстрілів, коли в нашому районі восени 2023 року ракета прилетіла у 9-поверховий житловий будинок.
Тоді горіли три квартири, ми все вчасно загасили, і потім проводили роботи з пошуку людей, які могли б бути у квартирах. І нам ще сказали, що, можливо, в одній з квартир може знаходитися літня жінка.
Довго не могли потрапити у квартиру. І коли ми зламали двері, то виявили там жінку, яка була неушкоджена, але вона не могла пересуватися сама.
Вона була повністю засипана уламками, склом, іншими матеріалами. За допомогою нош ми винесли її на вулицю та передали медикам «швидкої».
Наскільки я знаю, з нею все добре.
— Коли закінчиться війна, чи плануєте продовжувати працювати в ДСНС?
— Звісно. Це вже моє життя, моє покликання. Я вважаю, що в мене тут все виходить. На даний час таких планів немає. Зараз в першу чергу це Перемога.
У нас працює багато людей, моїх колег, які виїхали з тимчасово окупованих територій. Хочеться, щоб всі вони повернулися додому. І я думаю, що всі будуть продовжувати виконувати свої обов’язки за призначенням. Тим паче після цього, через що всі пройшли. Тому, будемо далі розвиватися, працювати й допомагати людям.
Раніше ми публікували інтерв’ю з запорізьким рятувальником ДСНС Євгеном Зеленцовим, який розповів про найвражаючі випадки зі своєї роботи.
