За інформацією: Суспільне Запоріжжя.
Тетяна Тіпакова на мирних мітингах в окупованому Бердянську, березень 2022 року. Фото: особиста Facebook-сторінка Тетяни Тіпакової
Після цього Тетяна щодня виходила на мітинги разом з іншими бердянцями. Кількість учасників таких "маршів свободи" щоразу зростала і досягла п'яти тисяч. Такі мітинги могли тривати декілька годин, на них декламували вірші, співали гімн України та ходили із розгорнутим синьо-жовтим прапором:
"Перший тиждень російські військові нікого не чіпали, вони не підходили навіть до нашої колони. Через тиждень ми вже відчули, що за нами слідкують із натовпу".
Мирні мітинги в окупованому Бердянську, березень 2022 року. Фото: особиста Facebook-сторінка Тетяни Тіпакової
Аби якось вберегти себе, жінка змінювала шапки: на мітинг приходила в яскравій, а потім переодягалась у темну. Проте це не допомогло: вже 20 березня 2022 року, після останнього мирного мітингу, Тетяну захопили в полон. Російські військовослужбовці натягнули мішок на голову жінки та відвезли до 77-ї колонії. Там її утримували два дні, допитували та били по обличчю, голові, руках та колінах:
"З другим допитом ти розумієш, що потрапив у пастку і не розумієш вийдеш ти чи ні. Заставляють роздягатися до пояса, ти можеш стояти оголений до поясу, а тебе знімають на камеру. Били електричним струмом, доєднують до усіх пальців і потім починають вмикати його більше і більше".
Один із мирних мітингів у окупованому Бердянську, учасницею якого була Тетяна Тіпакова. Фото: Суспільне Запоріжжя
Тетяна розповіла, що під час полону російські військові змусили її записати відео з вибаченням за проведення мітингів, а після — відпустили:
"Вони вивозять до стіни розстрілювати і ти не знаєш, чи вони правда тебе розстріляють. У мене все життя пройшло за ці 5 хвилин, що я йшла до того забору. Розумієте, якщо тобі кажуть іди і рахуй, можеш навіть зняти шапку, я стояла в шапці, я не хотіла бачити, коли в мене будуть стріляти".
Тетяна Тіпакова з рупором під час одного з мирних мітингів у окупованому Бердянську, березень 2022 року. Фото: Суспільне Запоріжжя
Тоді російські військові не стріляли у Тетяну. Аби потрапити додому їй довелося пройти 16 кілометрів, але вранці її знову захопили у полон:
"Тут вже ніхто з тобою не цацкався, ти проходиш все те саме, але з більшою силою, бо ти ж з першого разу не зрозуміла".
Через чотири дні жінку відпустили. Після цього, 26 березня 2022 року, Тетяна одразу зібрала речі й покинула окуповане місто. Аби дістатися Запоріжжя довелося проїхати 23 блокпости. Після приїзду в обласний центр Тетяна декілька днів не виходила з дому — не хотіла ні з ким спілкуватися, аби відпочити морально:
"Жахалася навіть, коли машина в двір сміттєвоз заїжджав і він клацав цими баками, то мені здавалося, що це двері в камеру відчиняються".
Тетяна Тіпакова працює в ГО «Рідна стежка». Фото: Суспільне Запоріжжя
Дещо пізніше, трохи оговтавшись, Тетяна почала займатися волонтерством. Тоді ж вона заснувала громадську організацію “Рідна стежка”: тут бердянці, які виїхали до Запоріжжя, можуть отримувати ліки, гуманітарну та психологічну допомогу:
"Люди, які ось приходили і які ось дивляться на мене і чекають від мене якоїсь підтримки , допомоги, ось вони мене і підтримують. Заради них ти живеш, бо весь мій сенс життя — це дорога додому".
Банер ГО «Рідна стежка». Фото: Суспільне Запоріжжя
