«Ми віримо, що вони всі повернуться»: у Запоріжжі відбулася акція на підтримку полонених захисників Маріуполя

Акція на підтримку захисників Маріуполя, які перебувають в полоні, Запоріжжя, 25 травня 2024. Суспільне Запоріжжя

Сьогодні, 25 травня, на майдані Героїв у Запоріжжі влаштували акцію на підтримку полонених оборонців Маріуполя. До заходу долучилося майже 100 людей.

Повідомили журналісти Суспільного з місця події.

Участь в акції взяли рідні та близькі українських бранців. Серед присутніх — родина полоненого військового Костянтина. Кажуть: з початку повномасштабного вторгнення чоловік боронив Маріуполь. Зв'язку з ним не мають з квітня 2022 року:

Родина полоненого військового Костянтина. Суспільне Запоріжжя"Єдине, що у нас є — це 19 травня 2022 року ми бачили в ютуб як він виходив із Азовсталі. Більше у нас нічого немає, ні підтверджень Червоного хреста, ні підтверджень РФ. Коли їздили на акції, один із військовополонених, якого обміняли, по фотографії впізнав сина і говорив, що він його бачив у полоні".

До акції долучилася запоріжанка Анна, яка очікує з полону чоловіка:

Анна, дружина військовополоненого. Суспільне Запоріжжя"Коли почалася повномасштабна війна, вони потрапили на Маріуполь. Там виходили за наказом, їм казали, що збережуть життя. Ми віримо, що вони всі повернуться і все буде добре.Чоловік казав: "Це моя Україна, буду йти". Ніхто ж не знав… Але я думаю, що він би все одно пішов. Останнє смс було про те, що все буде добре, я вас люблю, чекайте".

Людмила, мати військополоненого медика, яка також прийшла на акцію, розповіла, що вже два роки її син перебуває в полоні:

Людмила, мати військополоненого медика. Суспільне Запоріжжя"Одна надія, що світ почує і допоможуть звільнити захисників Маріуполя. Уже два роки — страждань, сліз, очікувань, надії. Хлопці чекають на повернення. Ми тут, бо вони нас захистили. В останнє ми говорили з сином у 2022 році. Він мені сказав, "мама, я тебе люблю, обов'язково буду дома".

Тамара та Ірина, мати та дружина військовополоненого, кажуть: їхня рідна людина потрапила в Маріуполь на ротацію:

Тамара та Ірина, мати та дружина військовополоненого. Суспільне Запоріжжя"Він міг вийти, але не захотів, лишився з хлопцями, почав захищати нашу країну. Декілька раз телефонував, прощався з життям, ми на колінах стояли молилися. Вони там були у такій ситуації, що, з його слів, нереально було вижити. Дуже багато побратимів загинули у нього на очах, розлетілися на шматки. Каже: "контузію отримав, але живий".