За інформацією: Суспільне Запоріжжя.
Наталія Клейн з учнями оріховському опорному закладі «Сузір’я» до війни. Фото: особистий архів Наталії Клейн
До травня 2022 року Наталія разом із колегами залишалися в Оріхові: працювали й волонтерили. Згодом, школу евакуювали до Запоріжжя та почали онлайн навчання. Нині оріхівська школа, де викладала Наталія, перетворилася на руїни:
Зруйнований оріхівський опорний заклад «Сузір’я». Фото: Суспільне Запоріжжя"Дуже боляче на це все дивитися. Тут були дітки. Хочеться, щоб тут все жило, прокинутись від цього кошмару і знову зажити тим життям, яким ми жили раніше".
Наталія Клейн біля зруйнованого оріхівського опорного закладу «Сузір’я» в Оріхові. Фото: Суспільне Запоріжжя
Згодом своє робоче місце жінка облаштувала у будинку знайомих в селі Таврійське, що неподалік від Оріхова:
"В неділю ввечері їду сюди, в Таврійське і тут викладаю уроки. А ввечері по будням їду додому в Оріхів, де ночую і доглядаю за тваринами. Готую кашу, варю, роздаю гуманітарку, хліб. Дещо по дому роблю".
Наталія Клейн викладає онлайн в селі Таврійське. Фото: Суспільне Запоріжжя
Розповідає, вже адаптувалася до викладання онлайн, втім, живого спілкування з учнями вкрай не вистачає:
"Живого дотику не вистачає. Це дуже важливо при навчанні. Коли дитину можна заохотити, підбадьорити, допомогти і просто покласти руку на плече, обійняти".
В Запоріжжі Наталія зустрічаються з дітьми на позакласні заняття та проводить час з родиною. Проте надовго залишитися не може. Каже, все через тугу за рідним домом:
"У мене будинок пошкоджений, але не зруйнований. Я не змогла поїхати з Оріхова. Там потрібна моя допомога. Коли всі виїздили на мені залишилось дуже багато тваринок. В місті залишились пенсіонери, люди, які не мають грошей виїхати і їм теж потрібна допомога".
Тварини, яких Наталія годує в Оріхові. Фото: особистий архів Наталії Клейн
Майже щодня, після уроків Наталія повертається до Оріхова, адже там на неї чекають тварини:
Наталія Клейн з тваринами в Оріхові. Фото: Суспільне Запоріжжя"Аби нагодувати всіх тварин потрібно п'ять великих каструль каші — це на два дні. Додатково це сухий корм та хліб. Багато, що купую за власний кошт — це і шкуринки, лапки. Ліки привозять волонтери з Запоріжжя. З їжею допомагають місцеві".
Зруйнований будинок сусідів Наталії в Оріхові. Фото: Суспільне Запоріжжя
Зараз у дворі Наталії живуть пів сотні котів та пятеро собак. Переважно — сусідські. Заради них жінка залишається тут ночувати попри постійні обстріли з артилерії та авіабомбами:
Тварини, яких годує Наталія в Оріхові. Фото: Суспільне Запоріжжя"Я отримую натомість їх тепло, вони мене зустрічають, вони не можуть без мене, вони люблять мене".
Жінка розповідає, кота на прізвисько Васька їй підкинули з запискою:
Наталія Клейн тримає кота Ваську. Фото: Суспільне Запоріжжя"Залишили записку на паркані: “Ви вчили нашу дитину, тепер придивіться за нашим котом. Ми їдемо в Польшу”. Він дуже плакав, не товарищував з іншими. Ми рік його привчали до інших котів. А тепер відпускаємо на вулицю, він мене зараз дуже чекає, спить поруч".
А сусідська кішка Бусинка, яку годує Наталія, щодня ходить до свого зруйнованого будинку:
Наталія Клейн тримає кішку Бусинку. Суспільне Запоріжжя"Будинок сусідів розбило авіаційними бомбами. У мене вона спить, а туди ходить щодня".
Наталія Кудіна з собакою в Оріхові. Фото: Суспільне Запоріжжя
Наталія каже, попри втому та небезпеку від такого життя не відмовиться. Натхнення та сил додають рідні та колеги:
«Немає часу на погані думки. Я радію, що мені не доводиться робити вибір між домом, роботою та допомогою. Бо без цього мене і самої немає». Наталія Клейн, вчителька з Оріхова
