
Очевидці нічної атаки під Запоріжжям розповіли, як рятувалися у підвалах і витягали людей з-під завалів
Вночі 8 квітня російські війська атакували село Балабине Запорізького району керованими авіабомбами.
Внаслідок удару загинув 50-річний чоловік, а дві місцеві жительки — 39 та 73 років — отримали поранення. У кількох будинках обвалилися дахи й стіни, вилетіли вікна, подвір’я вкрилися уламками. Про те, як пережили цю ніч, розповіли самі мешканці — про це повідомило «Суспільне Запоріжжя».
Читайте також: Росіяни атакували Запоріжжя та район: є загиблі та поранені, тисячі людей без світла (фото, відео)

Запоріжанка Марина Рибальченко дізналася про біду вже вночі — телефонний зв’язок із сестрою обірвався близько 11-ї. Жінка не спала до ранку й одразу після світанку побігла пішки до пошкодженого будинку — свого автомобіля в неї немає.
«У нас стеля всюди впала, даху немає, у хаті обвалилася люстра. Як її (сестру, — ред.) не вбило, я не знаю. Вікна вибиті. На кухні, у ванній — тут армагеддон. Я не знаю, скільки ми будем це відновлювати. Хочеться застрелиться просто», — розповідає Марина Рибальченко.

Найтрагічнішою ця ніч виявилася для родини Тетяни Антіпенкової. Жінка перебувала вдома разом із 15-річною дитиною, коли прилетіла бомба. Її чоловік Сергій у той момент вийшов на вулицю покурити й не встиг повернутися — він загинув просто біля будинку.

«Маму з завалів дістали, дитина отримала поранення ноги, дістали її звідсіля, чоловік загинув. Він докурював і повинен був заходити», — розповіла пані Тетяна.
Сусід Сергія Віталій розповідає, що знав родину з 2015 року — відтоді, як вони оселилися поряд. Разом смажили шашлики, відзначали дні народження.

«Нормальні сусідські відносини були. Непоганий хлопець був. Він займався будівництвом, ремонтом», — каже Віталій.
Будинок самого Віталія також постраждав. Проте на момент удару всередині нікого не було — дружина перебуває за кордоном, а він сам служить у війську. Про те, що від будинку майже нічого не лишилося, чоловік дізнався серед ночі від дружини, якій повідомили сусіди.

Ще одна мешканка — Крістіна Крамаренко — розповідає, що вибухи розпочалися близько 23:00. Жінка саме вкладала спати шестирічного сина, та почувши потужні удари, схопила дитину й побігла до підвалу.
«Від сильного (вибуху, — ред.) вікна повилітали. Спати збиралися, потім спустилися у підвал, бо я з дитиною. Він спав, не почув. Страшно, але нормально. Я не пам’ятаю навіть що ми робили, пам’ятаю, як ми вже в підвалі опинилися. Годину точно сиділи. Ми піднялися і лягли спати», — розповідає вона.

Крістіна зазначає, що раніше жила у Кушугумі, однак на початку року переїхала через погіршення безпекової ситуації. Тож навіть переїзд не врятував від наслідків війни — у її будинку вибиті вікна, а подвір’я вкрите уламками скла.
«Прибираємо помаленьку, скло, треба прибрати в хаті. Страшно (залишатися, — ред.), але дай Бог все буде добре. Не хочется нікуди виїжджати далеко», — каже Крістіна Крамаренко.
Раніше ми писали, що у Кушугумській громаді показали наслідки авіаудару.
Фото «Суспільне Запоріжжя»

