На фронті загинув захисник з Вільнянська Олексій Копанєв
У бою за Україну загинув мешканець Аільнянська, щира, світла людина — Олексій Копанєв, 1981 року народження. Сумну звістку повідомили у телеграм-каналі Вільнянської міськради.
Олексій народився і виріс у Вільнянську. Тут пройшли його дитячі та юнацькі роки, тут формувався його відкритий і доброзичливий характер.
Він навчався у загальноосвітній школі № 4 (нині ліцей «Світоч»), отримав повну середню освіту та у 2002 році вступив до гуманітарного університету «Запорізький інститут державного та муніципального управління». Там здобув вищу освіту за спеціальністю «Менеджмент організацій», отримавши кваліфікацію менеджера-економіста.
У мирному житті Олексій працював водієм таксі, завжди був відповідальним, щирим і готовим допомогти іншим. Друзі цінували його за відданість і щирість у дружбі.
З юних років він проявляв творчі здібності: грав на гітарі, виступав у джаз-гурті «Динаміт», який був одним із перших у Вільнянську, і у 2021 році брав участь у фестивалі «Коктебель джаз Фест». Також був вихованцем театру-студії БЕМС.
«Добрий, скромний, талановитий, із тонким гумором», — згадує його керівниця студії Світлана Демиденко.
Читайте також: Рідні сподівалися до останнього — Запоріжжя попрощалося із захисником Дмитром Шкоріним (фото, відео)
Життя Олексія не було легким. У юності він пережив втрату матері, а вихованням опікувалася бабуся Лідія Павлівна. Опорою залишався брат Володимир.
Коли почалася війна, Олексій не залишився осторонь. У 2023 році він добровільно пішов служити, пройшов річне навчання у Польщі і 16 квітня 2024 року став командиром 3 механізованого взводу 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини А0536.
Лейтенант Олексій Васильович Копанєв мужньо виконував свій обов’язок і загинув 7 лютого 2026 року поблизу Ямполя Краматорського району Донецької області, захищаючи свободу та територіальну цілісність України.
Це величезна втрата для родини, друзів та всієї Вільнянської громади. У скорботі залишилися дружина Яна, шестирічний син Андрій, брат Володимир, тітка Лілія та двоюрідний брат Сергій.
Світла пам’ять про Олексія житиме у серцях усіх, хто його знав — у його піснях, спогадах, посмішках та добрих справах.
Класний керівник Ірина Меланко згадує його як ввічливого, чуйного й щирого хлопця, який умів слухати, підтримувати та надихати інших.
Раніше ми розповідали історію запорізького металурга Андрія Васецького, який загинув 30 грудня 2024 року на Донеччині. До повномасштабної війни Андрій, як і його батько, працював на Запоріжсталі в цеху холодної прокатки. А у 2022 році добровольцем став на захист країни.
