За інформацією: Суспільне Запоріжжя.
Робота пересувного відділення Укрпошти на Запоріжжі. Фото: Суспільне Запоріжжя
Поштарі щотижня їздять до прифронтових населених пунктів Пологівського району Запорізької області. Попри постійні обстріли російської артилерії працівники 41-го пересувного відділення "Укрпошти" доставляють пенсії, посилки та продукти.
Про роботу поштарів у прифронтовій зоні дізнавались кореспонденти Суспільного.
Видача пенсії у пересувному поштовому відділенні. Фото: Суспільне Запоріжжя
Водій пересувного поштового відділення Василь Рябікін розповів, що їздять у населені пункти за 18-ть кілометрів від лінії фронту. Мешканцям цих прифронтових населених пунктів відвозять пенсії та харчові продукти:
"Ми їздимо в кожне село раз на тиждень, тому що ми обслуговуємо 32 села. Є три маршрути під Гуляйполе, ми туди раз на місяць їздимо. Якось треба, людям пенсії відвозить, вони чекають нас".
Василь Рябікін, водій 41-го пересувного відділення «Укрпошти». Фото: Суспільне Запоріжжя
Поштарі приїжджають у села, де близько двох років через обстріли нема газу та постійного електропостачання. Через російські атаки працівники пошти змінювали місце, де зустрічали людей, – заради їхньої безпеки:
"Спочатку ми стояли на одному місці. Нам порадили, щоб скупчення не було народу. Ми стояли там, а потім приїжджаємо, а люди кажуть: "На ваше місце прилетів снаряд". Просто ми трохи пізніше приїхали, а прильот був десь о шостій ранку", — розповів водій Василь Рябікін.
Видача посилок у пересувному відділенні пошти. Фото: Суспільне Запоріжжя
У пересувному відділенні працюють утрьох, розповіла Лариса Черепинська – його начальниця. Сама жінка переселенка, раніше проживала у тимчасово окупованому селі Нестерянка на Запоріжжі:
"Я сиділа півтора місяці під обстрілами, так що до цього звикла, що стріляють. Бувало, що нас обстрілювали, ми тікали. Ну, нічого, їдемо, все одно веземо".
Лариса Черепинська, начальниця 41-го пересувного відділення «Укрпошти». Фото: Суспільне Запоріжжя
Окрім пенсій та посилок поштарі привозять і свіжу пресу для місцевих жителів, каже листоноша Олена Чернік. Та працювати доводиться швидко – мають лише дві години на один населений пункт, аби встигнути обслужити усіх:
"Заказні листи, посилки, товар, якщо можна десь розмістити. Люди приходять, приносять посилки на відправку, розповідають свої історії. Я все слухаю, можу щось сама розповісти. Всіх людей дуже шкода. Я все розумію, але мені подобається моя робота".
Олена Чернік, листоноша 41-го пересувного відділення «Укрпошти». Фото: Суспільне Запоріжжя
Водій відділення Василь Рябікін зізнався, що іноді й самі поштарі потрапляли під обстріли:
"Дорогу обстрілювали, і ми уносили ноги звідти. Прям на очах видно, що один прильот справа, один прильот зліва. Звичайно страшно це, але роботу хтось повинен виконувати".
Робота пересувного відділення «Укрпошти» на Запоріжжі. Фото: Суспільне Запоріжжя
На поштарів у кожному прифронтовому селі чекають з нетерпінням — часто це єдиний спосіб передати листи рідним:
"Приїжджає раз на тиждень і дуже люди чекають, бо це єдиний варіант спілкування з родичами. Люди отримують пенсії, сплачують за світло. Кому, що треба", – розповіла місцева жителька Ніна Омесь.
Ніна Омесь, жителька одного з прифронтових населених пунктів на Запоріжжі. Фото: Суспільне Запоріжжя
За один такий робочий день пересувне відділення пошти долає шлях у понад 150 кілометрів. Працюють під звуки вибухів, втім, каже Лариса Черепинська, продовжують свою роботу:
"Я хоча і на пенсії продовжую працювати, бо не можу я без цієї професії. Мені дуже подобається ця робота".
Робота пересувного відділення «Укрпошти» у прифронтових населених пунктах на Запоріжжі. Фото: Суспільне Запоріжжя
