Як зараз виглядає 700-річний дуб у Запоріжжі і де ростуть його «діти»
Звістка про те, що легендарний Запорізький дуб втратив останню живу гілку сколихнула цього тижня соцмережі — люди публікували фото і відео. Звісно, що ніщо не вічно, але запоріжці сумують за легендою і шукають надію в молодих саджанцях 700-річного дуба.
Читайте також: Як знаменита картина пов’язана із Хортицею, запорізьким краєзнавцем та козаками — історія створення
Великий фоторепортаж опублікувала на своїй сторінці у фейсбуці завідувачка інформаційно-видавничого відділу Національного заповідника «Хортиця» Анна Головко, яка побувала в історико-культурному комплексі «700-річний Запорізький дуб».
«Впав Запорозький Дуб! Хочеться написати багато слів бажання піаритися і небажання нести відповідальність… Ми багато років бачили стан території і пам’ятки…
Пам’ятка може перетворитися в пам’ятник. Зберегти фрагментарно деревину, яку можна стабілізувати. А навколо вже міцні молоді дуби. І історія буде продовжувати жити для наступних поколінь», — написала Анна Головко.
«Причин гибелі гілки багато і вони різнопланові за часом, це багатороковий чинник, а більш впливовий — ті вибухи, які ми сьогодні чуємо — ті хвилі, які йдуть від вибухів, діють з руйнівною силою», — цитує завідувача кафедра загальної та прикладної екології і зоології ЗНУ Олександра Рильського сайт «Форпост».
Проте експерти кажуть, що хоронити дуб зарано.
«Науковці радять почекати, оскільки, адже якщо є хоча б доля відсотка, що вказує на можливість відновлення, цю долю треба використати», — повідомляють у департаменті захисту довкілля ЗОВА.
«Синочки Запорозького дуба — це символічні паростки славетного дерева», — вважає президент Всеукраїнської федерації «Спас» Олександр Притула, який розповів на своїй сторінці у фейсбуці, де ростуть дубочки-«діти» легендарного велетня (читайте нижче).
Нагадаємо, що з 2006 по 2015 рік федерація «Спас» опікувалась історико-культурним комплексом «700-річний Запорізький дуб», який відкрили у 2001 році. Тоді територія біля дуба була доглянутою, там проходили культурні заходи, вирувало життя. За сприяння «Спасу» садженці Запорізького дуба були висаджені у 26 країнах світу.
У 2015 році федерація бойового мистецтва “Спас”, а це громадська організація, у зв’язку з відсутністю коштів і можливістю доглядати за історико-культурним комплексом відмовилася від таких зобов’язань. Комплекс перейшов на баланс Запорізької міської ради. Масові заходи майже перестали проводитися, потік відвідувачів значно скоротився, комплекс почав занепадати. Ми писали, що у лютому 2023 року рухнула центральна гілка Запорізького дуба, але легендарне дерево все ж таки встояло, але вже тоді і дуб, і територія, мали сумний вигляд. Зокрема, гілки велетня неохайно валялися навкруги дерева.
Цифри
У 1972 році Запорізький 700-річний дуб отримав офіційний статус пам’ятки природи місцевого значення.
Була встановлена гранітна брила з написом:
«Запорізький дуб. Унікальна пам’ятка первісних дубових лісів Придніпров’я. Висота дерева — 36 м. Діаметр крони — 63 м. Довжина окружності стовбура — 6 м. 32 см. Вік дерева 600—700 р.».
Де ростуть «діти» Запорізького дуба
У Запоріжжі:
— У Заводському та Дніпровському районах дубочки були висаджені в усіх школах.
— Навколо легендарного Дуба сьогодні ростуть дев’ять дубів, висаджених ще у 2008 році. Тоді їм було по вісім років. Вирощувала ці саджанці в ботанічному саду його керівниця Тамара Єрьоміна, яка з любов’ю піклувалася про кожне молоде деревце. Сьогодні ці дуби — вже міцні та великі.
Саджанці Запорізького дуба були висаджені у таких країнах, як:
— Канада — біля посольства України (чотири дуби);
— Китай — у Шанхайському університеті (особисто ректор висаджував, вважаючи його святинею);
— Португалія — посаджені лицарями-тамплієрами;
— Франція, Естонія, Грузія;
— Йорданія — на місці хрещення Ісуса Христа;
— Ізраїль (Єрусалим) — жолуді особисто передані українському консулу, і дубочки проросли.
Читайте також: Великий та розкішний — як виглядав Запорізький дуб наприкінці 1950-х років
Сини Запорізького дуба ростуть і в інших країнах.
Ми писали, що у центрі Запоріжжя з’явилась невелика букова алея — фото.
Фото Анни Головко
