За інформацією: Суспільне Запоріжжя.
Олександр Левченко, демобілізований строковик. Фото: Суспільне Запоріжжя
25-річний запоріжець Олександр Левченко відслужив в лавах ЗСУ два з половиною роки. Його призвали на строкову службу у 2021 році, після завершення навчання в університеті. Повномасштабна війна застала чоловіка у Харківській області. Нині Олександру дали відстрочку від мобілізації на рік.
Олександр Левченко звільнився зі служби два тижні тому. До цього був у лавах 92-ї окремої штурмової бригади ЗСУ. Каже: замість півтора року строкової служби відслужив два з половиною. Нині демобілізувався та звикає до цивільного життя:
"Це як нове життя починати. Побачився з рідним, їздив до бабусі. У мене був перший Великдень в цивільному за багато років. Поспав нормально так, адже постійні недосипи".
Олександр Левченко на службі. Фото: особистий архів Олександра Левченка
Олександр розповідає: на строкову службу його призвали восени 2021 року, після завершення навчання в університеті. Три місяці був в зенітно-ракетних військах у Харківській області, там його і застала повномасштабна війна:
"Це була моя перша варта добова караул. З 23 лютого на 24. Десь о 4 ранку все почалося. Зарево, вибухи почалися і потім трохи пізніше вибухнув склад біля якого я був. Ракета впала без звуку, склад повністю вибухнув, ну метрів 50 від мене. І все, і я зрозумів, що це щось серйозне".
Олександр Левченко на службі. Фото: особистий архів Олександра Левченка
За словами Олександра Левченка, він разом з іншими військовими три дні тримав оборону військової частини, потім їх евакуювали:
"Вже було все одно, ти контрактник чи строковик, всі були на одному рівні. Там вже бій могли приймати всі. Ми не тікали і не було такого відчуття, що треба все кидати. Ми робили все, що нам казали. Вже дуже гаряче було, коли нас евакуювали. Потім ми на позиціях різних по Харківській області і в Харкові переміщалися".
Наприкінці 2022 року Олександра перевели у Чернігівську область. Там він прослужив ще майже півтора року та звільнився в запас:
Олександр Левченко на службі. Фото: особистий архів Олександра Левченка"В лісах, бліндажах, ми все побудували і самі там жили. Несли варту, також охороняли військові об'єкти, наряди суточні з БК зі всіма. Під час служби на самперед були і погані думки в голові, що це назавжди. Але якось знаходили в собі сили, приймали це".
До війни чоловік навчався в Києві на дизайнера. Каже: в армії почав стригти побратимів:
Олександр Левченко підстригає побратима. Фото: особистий архів Олександра Левченка"Просто до війни ще взяв в руки машинку, думаю: “Та підстригу побратима”. Ну, і воно пішло діло і я почав стригти людей. Я можу навіть бути барбером, тобто в цій сфері теж розвиватися. А в армію завжди можна повернутися це 100 відсотків".
Олександр Левченко каже: нині йому дали рік відстрочки від мобілізації. Чим займатиметься поки не визначився, але каже: отриманий досвід змусив його переоцінити власне життя:
Олександр Левченко на війні. Фото: особистий архів Олександра Левченка"Багато чого переоцінюєш. Тобто цілі вже інші і погляд інший вже. Те, що було до війни — зараз якась дрібниця. Тобто, коли ти там, то найголовніше — це життя. Твоє життя, твоїх людей. Ось це на першому місці, а вже потім гроші, статус і тому подібне".
