За інформацією: Суспільне Запоріжжя.
Пересувне поштове відділення в прифронтовому селі. Суспільне Запоріжжя
Маргарита Виноградова працює у прифронтових громадах від початку великої війни. За цей час чимало сіл спорожніли через обстріли РФ, а маршрути поштарів змінилися, каже жінка:
"Від мене пішли села, в яких я працювала чотири роки… Їх більше вже немає… Люди евакуювалися, бо стріляють беззупинно… Це і Барвинівка, і Любицьке, і Василькове, і Зірниця, і Добропілля".
Маргарита Виноградова. Суспільне Запоріжжя
Нині на маршруті Маргарити Виноградової майже 20 сіл. Жінка каже: щоразу коли приїжджає, бачить нові руйнування та чує вибухи. Тож задля безпеки людей, доводиться підлаштовуватись під війну та постійно змінювати місце зустрічі:
"Міняємо постійно своє місце стоянки. Навіть самі люди підказують, де краще та безпечніше стояти. Приїхала на одну вулицю, де усіх людей обслужила, потім переїжджаю на іншу – щоб не накопичувати людей".
Маргарита Виноградова видає людям виплати. Суспільне Запоріжжя
Неодноразово під час роботи Маргарита потрапляла під дрони та КАБи РФ, але обстріли ніколи її не зупиняли, а страху не відчувала. Каже: усвідомлення пережитого приходить згодом:
"Ми в Добропіллі стояли, і прямо над головою три дрони літало. Я пенсію рахую і виглядаю, де він там летить. У Жовтій Кручі було: я тільки встигла видати пенсію – добре, що люди розійшлись – і такі були прильоти… Місце, де ми стояли, просто рознесли вщент. У Любицькому не одноразово переді мною вибухали КАБи. З Барвинівки ми просто тікали, бо КАБи летять, вибухають. У Зеленому я тільки вийшла з машини – почався обстріл. У Святопетрівці, Святоукраїнці дуже багато дронів…"
Маргарита Виноградова видає виплати. Суспільне Запоріжжя
Та ризики завжди виправдані, бо "пошта на колесах" для місцевих жителів – це не тільки можливість отримати виплати, а й зв’язок зі зовнішнім світом, каже Маргарита:
"Основна робота – не тільки поштові послуги, а й робота з людьми. Для них – це ковток життя: вони занурюються в іншу атмосферу. Ми починаємо говорити, спілкуватись. Я намагаюсь кожному приділити увагу та якось розрядити ситуацію, дати їм зрозуміти: якщо ми їздимо, то все буде добре. Ви знаєте, виходить".
Посилки, які привезли людям. Суспільне Запоріжжя
У кожному прифронтовому селі на поштарів чекають з нетерпінням: для людей це єдиний спосіб передати посилки чи листи рідним і придбати все необхідне, каже жителька села Вільнянка Віра Харцій:
"Пошта в нас – єдине джерело, де можна чи скупитись, чи поспілкуватись. У нас магазинів немає, медпункту нема – усе позакривалось. Зараз людей майже немає, а раніше було багато. Раніше не влазили посилки у велику машину, а тепер все вміщається в маленькій".
Віра Харцій. Суспільне Запоріжжя
Пересувне поштове відділення в прифронтовому селі. Суспільне Запоріжжя
Окрім пенсій, посилок і продуктів поштарі привозять свіжу пресу. Жителька села Сонячне Раїса Куц отримує декілька газет:
"Привезли мені "Запорізький пенсіонер" і "Хазяїн". Молодь каже: нащо ви його виписуєте? Кажу: треба ж хоч трошки життя побачити".
Маргарита Виноградова (ліворуч) та Раїса Куц (праворуч). Суспільне Запоріжжя
Раїса Куц (ліворуч) і Маргарита Виноградова (праворуч). Суспільне Запоріжжя
Добиратися до прифронтових сіл інколи буває дуже важко, але поки є можливість, Маргарита їздити буде. Каже: працювати мотивують люди, котрі щоразу дякують їй за роботу та просять себе берегти.
Маргарита Виноградова. Суспільне Запоріжжя
«Я дуже сподіваюсь, що коли буде перемога, я візьму відпустку та поїду в кожне селі, де я працювала, де мої люди, іми будемо дуже сильно святкувати перемогу – оце моя мрія» Маргарита Виноградова
