Попри те, що москву оточили сили козаків та поляків, вони не стали її захоплювати
Близько 406 років тому, 11 жовтня 1618 року, Запорізьке військо на чолі з гетьманом Петром Сагайдачним підійшло до стін москви. Гетьмана боялися московські бояри, а його ім’ям лякали малих дітей. Про похід розповіли у Національному заповіднику «Хортиця».
Читайте також: У Запоріжжі японця, що говорить українською прийняли в козаки — що ще робив у місті гість (фото)
Всі події почали розгортатися ще у квітні 1617 року. Тоді регулярні польські війська під командуванням королевича Владислава вирушили з Варшави, але зазнали поразок під Калугою, Можайськом і Твер’ю. Причиною походу стало ігнорування московських бояр домовленостей надати московський престол сину польського короля Сигізмунда III Владиславу.
Через невдачі польська сторона розпочала переговори із запорозьким козацтвом, яке очолював гетьман Петро Сагайдачний. Гетьман погодився, але висунув свої вимоги: розширення козацьких прав і територій, свобода православного віросповідання та автономія для України. Король Сигізмунд III прийняв ці умови, надіславши Сагайдачному клейноди – булаву, бунчук, печатку і прапор, на знак укладання угоди.
У червні 1618 року Сагайдачний повів 20-тисячне військо в рейд по московських землях, захопивши міста Лівни та Єлець. Його війська діяли швидко, захоплюючи низку інших міст, зокрема Ярославль, Скопин і Касимов. Після об’єднання з силами Владислава під Тушином 8 жовтня, об’єднане військо підійшло до москви 11 жовтня та взяло місто в оточення. 14 жовтня козаки розпочали штурм міста і майже взяли Арбатські ворота, але Сагайдачний несподівано наказав відступити, що залишається історичною загадкою.
Деякі вважають, що Сагайдачний не хотів знищувати православне місто, але є версія, що козаки прагнули зберегти баланс сил між московією і Річчю Посполитою, аби уникнути надмірного посилення Польщі.
Раніше ми розповідали у заповіднику «Хортиця» розповіли, як запорозькі козаки переселились на Кубань.
